Вы здесь

Главная

Здорова планета – здорова людина. Бібліографічний покажчик

Здорова планета – здорова людина
Бібліографічний покажчик
 
 
 
Від укладача
 
Бібліографічний покажчик „Здорова планета -  здорова людина” присвячений одній із найболючіших сучасних планетарних проблем – екології та охороні навколишнього середовища, залежності здоров’я населення від стану якості довкілля.
Література у посібнику, який має рекомендаційний характер, згрупована за 8 розділами. Кожному з них передує невелика коментуюча довідка. Запропоновані матеріали українською та російською мовами за період 2003-2013 рр., різноманітні за формою (книги, брошури, статті із періодичних видань і збірників, в т. ч. і краєзнавчого характеру) та видам (наукові, виробничі, науково-популярні). Переважна частина документів супроводжується анотаціями. В середині розділів інформаційні джерела розташовані за алфавітом прізвищ авторів і заголовків. Відбір джерел за каталогом ЗОУНБ імені О. М. Горького завершено у вересні 2013 року.
Розширенню пошукових можливостей отриманню користувачами більш повної та вичерпної інформації з даної теми сприятиме представлена рекомендація відповідних Інтернет-ресурсів (додаток №1). Для зручності користування посібник також споряджено термінологічним словником (додаток №2) та іменним покажчиком.
Видання розраховане на студентів, викладачів, фахівців, а також всіх небайдужих кого особливо турбують проблеми екології, майбутнього Землі.
Укладачі висловлюють слова щирої вдячності Олені Віленівні Дубовій, кандидату біологічних наук, доценту ЗНУ,  за участь у підготовці покажчика.
Свої пропозиції, зауваження та побажання просимо надсилати на адресу відділу документів із сільськогосподарських та природничих наук КЗ  „ЗОУНБ ім. О. М. Горького”  ЗОР (69095, м. Запоріжжя, пр.Леніна,142, тел. 787-53-47, e-mail: agro@zounb.zp.ua/
  
Екологія і сучасне суспільство.
Людство надто повільно підходить до розуміння масштабів небезпеки, яку створює легковажне ставлення до навколишнього середовища.
Між тим вирішення (якщо воно ще можливе) таких загрозливих глобальних проблем як екологічні, вимагають невідкладних енергійних спільних зусиль міжнародних організацій, країн, регіонів, громадськості. За час свого існування людство знищило біля 70 процентів усіх природних екологічних (біологічних) систем на планеті, які здатні переробляти відходи людської життєдіяльності. Обсяг допустимого впливу на біосферу загалом перевищує зараз в кілька раз. Більше того, в навколишнє середовище щорічно викидається тисячі тон речовин, які в ній ніколи не містилися і які часто не піддаються, чи слабко піддаються переробці. Все це призводить до того, що біологічні мікроорганізми, які виступають в якості регулятора навколишнього середовища, вже не спроможні виконувати цю функцію.
На рубежі ХХ-ХХІ століть наша планета зазнала таких фізичних і політичних перевантажень, яких не переживала ніколи раніше. Людина ніколи раніше не збирала з природи стільки данини і не ставала настільки вразливою перед могутністю, яку сама ж створила. Ріст обсягів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції посилили негативний вплив на природу, призвели до порушень екологічної рівноваги на планеті. В умовах хворої природи не може бути здорових людей. Це аксіома зміст якої важливо усвідомити кожній людині на планеті Земля.
Зіткнення людської цивілізації з екологічними проблемами загальнопланетарного масштабу вимагають негайних дій щодо оптимізації взаємин людського суспільства й природного середовища. Бездумне використання природних ресурсів для вирішення будь-яких екологічних чи політичних завдань уже не можливо виправдати цілями лише державної потреби. Якщо людство продовжуватиме йти нинішнім шляхом розвитку, то його загибель, як вважають провідні екологи світу, через два-три покоління неминуча. Зокрема, для нашого промислового міста Запоріжжя важливим аспектом є вплив на довкілля важких металів, формування антропогенних ландшафтів, засмічення навколишнього середовища. Саме розуміння такої реальної загрози і штовхає нас на розробку ефективного законодавства про природокористування, здійснення природоохоронних заходів, посилення просвітницької діяльності серед найширших верств населення.
Передбачати і попереджувати – єдиний реальний підхід вирішення життєво важливої проблеми: як спрямувати величезну циркуляцію природних сил і ресурсів шляхом, який буде повніше задовольняти потреби людей і не порушувати при цьому екологічні процеси.
Тому актуальність теми, піднятої спеціалістами горьківки у бібліографічному посібнику „Здорова планета – здорова людина”, безперечна і своєчасна. Це певний позитивний орієнтир для всіх причетних до екологічних проблем.
О. В. Дубова, кандидат біологічних наук, доцент ЗНУ.
 
 
Здоров’я людини – показник якості довкілля
Людина – творіння природи, вона існує в природі,
 підкоряється її законам, не може звільнитися й навіть подумки, вийти з неї
 
Поль Гольбах
 
Рівень розвитку суспільства, стан здоров’я та демографічна ситуація, ефективність впливу системи охорони здоров’я у світі залежить від соціальних, економічних і медичних чинників. Здоров’я людини можна назвати одним з основних екологічних критеріїв якості навколишнього середовища.
На сучасному етапі втручання людей в навколишнє середовище має надмірно інтенсивний характер. Колосальне зростання виробництва та високий темп життя стали вагомими факторами негативного впливу на здоров’я людини і причиною виникнення „хвороб цивілізації”. Відомо, що наш організм живе за законами живої природи. Людині потрібне чисте повітря, чиста вода та добра їжа, в якій немає пестицидів, нітратів, важких металів. Напружена екологічна ситуація та пов’язане з цим забруднення земель, повітря та їжі змінили характер захворюваності населення, висунувши на перший план хвороби серцево-судинної системи, імунодефіцити, порушення обміну речовин.
 
1.           Бердников, О. В.   Здоров'язберігаюча стратегія у гігієні навколишнього середовища / О. В. Бердников, В. Ю. Зайковська // Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 3. – С. 18-22.
В статті розглянуто питання доцільності переорієнтації гігієни (зокрема гігієни довкілля) з клініко-профілактичної стратегії на здоров’язберігаючу. Проведений порівняльний аналіз методичних підходів та алгоритму оцінки впливу факторів довкілля на здоров’я населення при цих стратегіях.
 
2.           Богатирьова, Р. В.   Зміна суспільних орієнтирів як спосіб збереження здоров`я населення / Р. В. Богатирьова, А. М. Сердюк, О. І. Тимченко // Довкілля та здоров’я. – 2011. – № 2. – С. 3-8.
Задача дослідження полягала в вивченні можливостей та умов реалізації права населення на здоров’я в умовах сучасної України. Відзначено, що чисельність населення з 1992 по 2010 роки зменшилась більше ніж на 12%. Визначено області з більш високим відносним ризиком репродуктивних втрат, смерті від серцево-судинних, онкологічних захворювань та зовнішніх чинників, загальної захворюваності та інвалідності. Підкреслено, що дії в галузі охорони здоров’я населення не мають системного характеру та не можуть бути високоефективними. Це обмежує можливості населення в реалізації права на здоров’я. Серед умов, які сприяють підвищенню рівня здоров’я, виділені такі як: зміна економічних пріоритетів екологічними, розвиток медико-генетичної допомоги, забезпечення можливостей для здорового способу життя, профілактика стресу, відповідальності особистості за життя.
 
3.             Довкілля і здоров'я / [упоряд.: Т. В. Тимочко, С. Н. Вадзюк]. – К. : Всеукр. екол. ліга, 2006. – 44 с. – (Б-ка ВЕЛ. Серія "Охорона навколишнього середовища" ; № 10, 2006). – Бібліогр.: 10 назв.
В збірці подані матеріали, що характеризують вплив окремих чинників довкілля на здоров`я населення. Екологічна ліга звертає увагу органів державної влади, які відповідають за стан довкілля та здоров`я населення України, на вкрай загрозливі та негативні тенденції
 
4.           Другов, Ю. С.   Мониторинг органических загрязнений природной среды. 500 методик : практ. рук. / Ю. С. Другов, А. А. Родин. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : БИНОМ. Лаб. знаний, 2011. – 896 с. – (Методы в химии). – Библиогр.: с. 882-890 (318 назв.).
В практическом руководстве представлены более 500 экоаналитических методик определения приоритетных органических загрязнений природной среды (питьевая вода, природные и сточные воды, почвы, донные отложения, бытовые и опасные промышленные отходы, атмосферный воздух, воздух рабочей зоны и промышленные выбросы).
 
5.           Дуднікова, І. І.   Соціально-філософський дискурс екології людини / І. І. Дуднікова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2009. – Вип. 37. – С. 226-234.
В статті дається аналіз сутності нової парадигми екології людини, яка виокремлюється як новий науковий напрямок в середині філософії екології, аналізуються проблеми екології людини, яка фокусує у собі всі взаємовідносини суспільства і природи. екології і людини, сутнісне визначення і характеристика соціально-філософського дискурсу екології людини у зарубіжному і вітчизняному контекстах.
 
6.           Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя : [моногр.] / О. М. Лук'янова, Ю. Г. Резніченко, Ю. Г. Антипкін [та ін.] – Запоріжжя : Дике Поле, 2005. – 222 с. : іл. – Бібліогр.: с. 202-217.
 
7.           Захарій, Н.   Статистичний аналіз деяких природних і техногенних чинників впливу на здоров'я населення України / Н. Захарій, М. Корзнев // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. – 2011. – Вип. 53. – С. 54-57. – Бібліогр.: 6 назв.
Статистичний аналіз даних методами кореляційного і факторного аналізів дозволяє зробити висновок, що чинники техногенного навантаження на довкілля відображені у показниках здоров’я населення, таких як смертність та розвиток різних хвороб.
 
8.           Кулак, А. Г.   Моделювання інтегрального показника здоров'я населення / А. Г. Кулак // Статистика України. – 2007. – № 2. – С. 4-9.
В статті розглянуто алгоритм комплексної оцінки рівня суспільного здоров’я, який дозволяє здійснювати порівняння та аналіз здоров’я населення в часовому та територіальному аспектах. Це сприятиме підвищенню ефективності низки управлінських рішень по покращенню здоров’я нації, а також розробці прогнозних моделей рівня здоров’я нації.
 
9.           Лазаренко, Я.   Співвідношення стану довкілля, здоров'я населення та природоохоронного законодавства як показник якісного забезпечення екологічної безпеки в Україні / Я. Лазаренко // Право України. – 2008. – № 7. – С. 61-66.
У статті розглядаються проблеми екологічного права. Узагальнюючи підсумок вивчення зазначеної проблеми, необхідно констатувати, що на сучасному етапі чинне екологічне законодавство стосовно екологічної обстановки та виникнення екологічної небезпеки для здоров`я людей і всього довкілля малоефективне. Суть повинна полягати не стільки у його „насиченні” науковою термінологією, а, насамперед, у доцільності його вдосконалення, яке було б зрозуміле для практичного застосування ефективних запобіжних заходів щодо виникнення екологічної небезпеки.
 
10.       Лиходед, Я. В.   Здоровье детей в регионе АЭС : [моногр.] / Я. В. Лиходед, Р. В. Клопов, В. С. Лиходед. – Запорожье : ЗНУ, 2006. – 194 с. : ил. – Библиогр.: 134 назв.
В монографии представлены результаты анализа заболеваемости и нарушений физического и психического развития детского населения города- спутника АЭС. Авторами разработана и реализована программа оздоровительной работы с детьми и подростками в условиях школы, расположенной в 30-км зоне АЭС.
 
11.       Марова, С. Ф.   Механізми державного управління безпекою життєдіяльності населення техногенних регіонів : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : [спец.] 25.00.02 – механізми держ. упр. / С. Ф. Марова ; Донец. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2010. – 40 с.
У дисертації розроблено положення щодо управління безпекою життєдіяльності техногенно напружених регіонів. Розкрито сутність техногенної та екологічної безпеки на підставі розмежування цих понять, їх пріоритетів, завдань та механізмів вирішення. Обґрунтовано необхідність створення системи управління безпекою життєдіяльності населення, яка б враховувала екологічні умови мешкання в техногенно напружених регіонах. Запропоновано інноваційний підхід до управління безпекою життєдіяльності на підставі дрібного районування території, що дає можливість враховувати специфічні регіональні особливості. Обґрунтовано механізм визначення комплексної оцінки потенційної небезпеки підприємств.
 
12.       Нелеп, В. М.   Земля України і здоров`я нації / В. М. Нелеп, Л. В. Бойко // Економіка АПК. – 2011. – № 1. – С. 20-27.
Здійснено порівняльну характеристику якості ґрунтів у динаміці в господарствах різних організаційно-правових форм. Показано вплив якості ґрунтів і продуктів харчування на здоров’я людей. Доведено, що з чинників здоров’я населення: повноцінне (за кількістю, якістю та безпечністю) харчування, стан довкілля, передусім якість води і повітря, житлові умови, рівень медичного обслуговування саме повноцінне харчування є вирішальним фактором.
 
13.       Олексин, І.   Основні тенденції розвитку медико-демографічної ситуації в Україні та деякі шляхи її покращання / І. Олексин // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2008. – № 4. – С. 56-61. – Бібліогр. : 15 назв.
В статті розглянуто сучасний стан здоров’я населення України, зроблена спроба узагальнення світового досвіду заходів з його покращення.
 
14.       Паламарчук, В. О.   Еколого-економічні та соціальні нариси з проблем природокористування : моногр. / В. О. Паламарчук, Є. В. Мішенін, П. І. Коренюк ; за наук. ред. В. О. Паламарчука. – Дніпропетровськ : Пороги, 2004. – 259 с.
У монографії аналізуються та узагальнюються екологічні, економічні та соціальні проблеми розширеного відтворення з наступним збереженням природних ресурсів. Досліджено економічні проблеми охорони здоров`я. Запропоновано складові елементи організаційно-економічного механізму національних природних ресурсів.
 
15.       Панорама охорони здоров'я населення України : [моногр.] / за заг. ред. А. В. Підаєва, О. Ф. Возіанова, В. Ф. Москаленка. – К. : Здоров'я, 2003. – 396 с.
В монографії висвітлено становлення національної системи охорони здоров`я в період незалежності України, напрями та шляхи реформування галузі в контексті державної політики. Всебічно охарактеризовано стан здоров`я населення. Значну увагу приділено питанням охорони здоров`я матері і дитини, сільських мешканців, осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Окремі розділи розкривають досягнення медичної науки, проблеми інформатизації галузі, медичної статистики, питання забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, формування здорового способу життя, розвитку народної та нетрадиційної медицини. Обґрунтовано перспективи розвитку охорони здоров`я.
 
16.       Порівняльний аналіз ризику для здоров'я населення від викидів промислових підприємств різних галузей народно-господарської діяльності / О. І. Турос [та ін.] // Довкілля та здоров'я. – 2012. – № 4. – С. 34-38.
Забезпечення якості атмосферного повітря на безпечному рівні є одним з важливих завдань державної політики України, де основним інструментом оцінки рівня небезпеки служить оцінка ризику для здоров’я населення. Метою даної роботи став аналіз рівня ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами промислових підприємств різних галузей народного господарства. В роботі застосовувалася стандартна методологія оцінки ризику. Проведені дослідження дозволили виявити медико-екологічні пріоритети в містах та створити передумови відносно встановлення меж допустимого ризику та розробки загальної системи управління якості атмосферного повітря, що забезпечило розробку профілактичних та природоохоронних програм та заходів.
 
17.       Радиация, экология, здоровье : [моногр.] / Захарченко М. П. [и др.]. – СПб. : Гуманистика, 2003. – 336 с.
Впервые в мировой практике изложены материалы по обеспечению радиационной безопасности населения на основе медико-профилактического опыта ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. Представлены современные подходы к решению проблемных вопросов по радиоэкологии человека, коррекции состояния здоровья препаратами.
 
18.       Скалецький, Ю. М.   Оцінка соціально-економічних і медико-демографічних наслідків еколого-техногенних проблем в Україні / Ю. М. Скалецький, Л. М. Якушенко // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 4. – С. 130-135. – Бібліогр.: 11 назв.
 
19.       Таралло, В. Л.   Технологія системного аналізу здоров'я населення для формування управлінських рішень щодо його збереження, охорони і розвитку / В. Л. Таралло // Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 4. – С. 35-37.
Автором запропонований алгоритм формування узгоджених з динамікою здоров’я населення управлінських рішень, спрямованих на зменшення його захворюваності, смертності та збільшення тривалості життя.
 
20.       Тарасова, В. В.   Кореляційний аналіз стану охорони здоров'я населення України / В. В. Тарасова, І. М. Ковалевська // Економіка АПК. – 2012. – № 12. – С. 105-108.
Розглянуто результати комплексної статистичної оцінки стану охорони здоров’я в залежності від екологічних та соціально-економічних умов з використання системного підходу до формування інформаційної бази показників та бази інтегральних показників, визначених за методом питомої участі.
 
21.       Факти для Життя / [Дитячий Фонд Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) та ін.]. – К. : [ЮНІСЕФ], 2008. – 192 с.
Метою спеціального видання є надання родинам інформації, необхідної для забезпечення свого здоров`я та здорового розвитку дітей. Дані й рекомендації, наведені в книзі, базуються на підтверджених численними дослідженнями сучасних наукових знаннях, рекомендаціях ВОЗ і відповідних рекомендаціях національних урядових і наукових організацій. У підготовці видання брали участь провідні спеціалісти Російської Федерації, України і Республіки Білорусь. „Факти для життя” викладені мовою, зрозумілою будь-якій людині.
 
22.       Федько, О. А.   Актуалізація цінностей здоров'я та питання екології / О. А. Федько // Економіка та держава. – 2010. – № 11. – С. 104-106.
Стаття присвячена питанням актуалізації цінностей здоров’я та питанням екологічної безпеки людства в умовах світової глобалізації. Зростання актуальності цінностей здоров’я пов’язане із станом екології в сучасному світі і передбачає постійний пошук нових шляхів оволодіння цими цінностями.
 
23.       Федько, О. А.   Екологія і здоров`я людини: зв`язок прямий і опосередкований / О. А. Федько // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 159-162. – Бібліогр.: 9 назв
Аналізується зв’язок екологічної ситуації зі здоров’ям людини; розглядаються як прямі, так і опосередковані загрози здоров’ю людини, що витікають з екологічного середовища.
 
24.       Черниченко, І. О.   До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення / І. О. Черниченко, Я. В. Першегуба, О. М. Литвиченко // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 3. – С. 19-22. – Бібліогр.: 15 назв.
 
25.       Шевченко, О. А.   Оцінка та прогнозування ризиків для здоров`я населення на територіях техногенного навантаження промисловими відходами / О. А. Шевченко, К. Ю. Огір, Л. Б. Огір // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 4 . – С. 25-29. – Бібліогр.: 8 назв.
В статті відображені виявлені закономірності впливу техногенного навантаження території міст промисловими відходами на стан здоров’я населення. Встановлені також статистично достовірні кореляційні залежності між показниками техногенного навантаження території міст твердими промисловими відходами і показниками здоров’я різних контингентів населення (вагітних, новонароджених, дітей та дорослого населення). Зроблено висновки про пріоритетні види порушень здоров’я населення при забрудненні території міст промисловими відходами.
 
26.       Экология человека : хрестоматия / авт.-сост. Н. Е. Рязанова. – М. : Изд-во УРАО, 2005. – 192 с.
В книгу включены выдержки из наиболее значительных научных произведений. В них затрагиваются проблемы взаимоотношений человека и природы, предпринимаются попытки их решения. С помощью анализа текстов предлагается определить причины современного экологического кризиса, осуществить попытку поиска путей оптимизации взаимоотношений человека и окружающей его среды.
 
 
Вода – життя основа
Існування біосфери і людини завжди ґрунтувалося на використанні води, яка є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших на планеті речовин. Вона необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та живих організмах. Вода займає 71% земної поверхні і лише незначна її частина придатна для використання людиною, для нормального функціонування якої необхідно близько 2 л води на добу.
З розвитком промисловості річки й озера стали все активніше забруднюватися викидами стічних вод, промисловими відходами, добривами та пестицидами. Все це - реальна загроза всій гідрологічній системі та існуванню людини і всього живого на планеті.
З-поміж європейських країн територія України вважається однією з найменш забезпечених водою. Та мова йде не стільки про кризу питної води, скільки про ганебне її використання, недбалість і безгосподарність.
„О, водо!
У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху!
Тебе неможливо описати словом.
Тобою втішаються, не складаючи собі звіту, чим ти насправді є.
Ти – найбільше багатство світу.
Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя!”
 
Антуан де Сент-Екзюпері.
 
27.       Актуальні питання якості води в Україні : матеріали: наук.-практ. семінар. К., 15-16 липня 2004 року / Держком України з питань техн. регулюван. та спожив. політики ; упоряд. Л. П. Почекайлова, А. К. Шурубура ; за заг. ред. Ю. В. Жаркова. – К. : Держ. п-во "Укр. наук.-дослід. і навч. центр пробл. стандартизації, сертифікації та якості", 2004. – 124 с. – (Якість води – якість життя).
У виданні представлено матеріали наукова-практичного семінару „Актуальні питання якості води в Україні”. Тематика наукових доповідей охоплює питання якості води в Україні. Тут також представлені нормативні та правові документи у галузі якості води.
 
28.       Андрощук, І. І.   Раціоналізація водокористування як стратегічний вектор розвитку національного господарства: економічні та інституціональні передумови / І. І. Андрощук // Агросвіт. – 2012. – № 11. – С. 33-37. – Бібліогр.: 8 назв.
У статті розглянуто сучасні проблеми раціоналізації водокористування в Україні. Проаналізовано динаміку забору та відведення води, охарактеризовано рівень забезпеченості сумарним річковим стоком регіонів України, обґрунтовано пріоритети національної водної політики на короткострокову перспективу.
 
29.       Безпечність питної води в європейському і українському водному законодавстві / В. М. Шестопалов [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 4. – С. 18-25. – Бібліогр.: 26 назв.
В статті представлений аналіз європейського та українського водного законодавства, приведений перелік та систематизація діючих нині і в минулому основних законодавчих актів, які забезпечують безпеку питної води. Проведена аналогія з законами та стандартами якості питної води.
 
30.       Борисюк, М. М.   Стан забруднення транскордонних водних об`єктів у басейні Дніпра / М. М. Борисюк // Агроекологічний журнал. – 2009. – № 4. – С. 82-89.
Проаналізовано стан забруднення водних об’єктів річок Дніпра, Прип’яті, Десни, причинно-наслідковий аналіз загроз біологічній і ландшафтній різноманітності, водним екосистемам, виділено низку причин, які вже призвели до порушення екологічної рівноваги та погіршення стану довкілля басейнів і залишаються потенційною загрозою у майбутньому. Запропоновано принципи створення програм транскордонного моніторингу басейнів річок Дніпра і Прип’яті, обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття Стратегії екологічного оздоровлення та збереження біологічної і ландшафтної різноманітності басейну р. Дніпра.
 
31.       Галиулин, Р. В.   Оценка экологического риска загрязнения поверхностных вод стойкими хлорорганическими пестицидами / Р. В. Галиулин, В. Н. Башкин // Вестник Московского университета. Серия 5. География. – 2008. – № 2. – С. 3-6.
Ключевыми моментами методологии, способствующей оценке экологического риска от загрязнения поверхностных вод стойкими хлорорганическими пестицидами, является идентификация источников поступления ксенобиотиков в поверхностные воды, анализ содержания пестицидов в почвах, поверхностных водах, донных отложениях, рыбной продукции, а также определение количества ПАВ и нефтепродуктов в водной среде.
 
32.       Дьяков, О. А.   Басейновий підхід до управління водними ресурсами у південних регіонах України / О. А. Дьяков // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 2. – С. 225-230. – Бібліогр.: 7 назв.
 
33.       Екологічні проблеми водних ресурсів / [Всеукр. екол. ліга, Центр екол. освіти та інформ. ; упоряд.: Т. В. Тимочко, О. Р. Швець]. – [К.] : [Аспект-Поліграф], [2008]. – 32 с. – (Б-ка ВЕЛ. Серія "Стан навколишнього середовища" № 5, 2008).
До цього видання увійшли розробки різних університетів з питань збалансованого водокористування та водовідтворення водного фонду України.
 
34.       Євтушенко, М. Ю.   Основні підходи до оцінки стану водойм рибогосподарського призначення на основі біомоніторингу / М. Ю. Євтушенко, М. І. Хижняк // Гидробиологический журнал. – 2012. – Т. 42, № 1. – С. 57-64. – Бібліогр.: 34 назв.
В статті проаналізовано основні відмінності формування фізико-хімічних умов та біологічної продуктивності водойм рибогосподарського призначення, а також проблеми оцінки їх стану на основі біомоніторингу. До найбільш чутливих біологічних компонентів водних екосистем відносяться мікроорганізми, здатні швидко реагувати на будь-які зміни екологічних умов.
 
35.       Інноваційний потенціал розробок вчених-хіміків НАН України у вирішенні проблем питної води / О. Ф. Дембновецький [та ін.] // Проблеми науки. – 2010. – № 7. – С. 2-8.
Проаналізовано існуючі методи водопідготовки і водоочищення з урахуванням вітчизняних умов, а також численні наукові та практичні розробки вчених . Опрацьовано основні наукові аспекти організації забезпечення населення якісною питною водою і запропоновано вагомі практичні рекомендації.
 
36.       Кінько, Т. А.   Земля – планета спраги. Україна в контексті глобальної водної кризи. Кн.1 / Т. А. Кінько, М. Т. Кінько. – К. : "ВПЦ "Літопис-ХХ", 2004. – 288 с. : іл.
Публіцистичні нариси про надмірне споживання, забруднення й зменшення планетарних запасів прісної води, про походження і значення води, про міжнародні екологічні, економічні, політичні, демографічні проблеми, породжені глобальною кризою, про засади сталого розвитку, про стратегію виживання людства.
 
37.       Лук`янчук, С. В.   Забруднення водного середовища: вплив на імунну систему організму / С. В. Лук`янчук // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 3. – С. 31-34. – Бібліогр.: 32 назв.
В статті зроблено аналіз сучасного стану джерел водопостачання України та впливу пріоритетних забруднень водного середовища на організм. Встановлено, що пріоритетними забруднювачами питної води є фенол та хлороформ. Показано, що цим речовинам властива висока біологічна активність: вони сприяють розвитку несприятливих (канцерогенних, мутагенних, імунотоксичних) ефектів. Підкреслюється актуальність досліджень по вивченню впливу фенолу, хлороформу, а також їх комбінованого впливу на імунну систему організму.
 
38.       Межерин, С.   От водного управления к водной экологии  / С. Межерин // Рыболов-Украина. – 2013. – № 3. – С. 132-135.
Критическая ситуация с водными ресурсами и состоянием речных экосистем, запасами рыб и других ресурсов животного и растительного мира стала в Украине настоль очевидной, что на нее, как прежде, уже невозможно закрывать глаза. Чтобы убедиться в этом, автор статьи приводит ряд цифр, которые в достаточной мере характеризуют водные проблемы Украины и весьма наглядно представляют те мизерные объемы воды, которыми располагает наша страна.
 
39.       Моисеенко, Т. И.   Концепция "здоровья" экосистемы в оценке качества вод и нормирования антропогенных нагрузок / Т. И. Моисеенко // Экология. – 2008. – № 6. – С. 411-419.
В работе обосновывается методологический подход к оценке качества вод в рамках концепции «здоровья» экосистемы, выделены ключевые задачи нормирования загрязнения водных объектов, дается обоснование критериальной системы диагностики состояния водных экосистем исходя из анализа закономерных изменений уровней их организации в условиях антропогенного стресса.
 
40.       Мокін, В. Б.   Математичні моделі для контролю та управління якістю річкових вод : моногр. / В. Б. Мокін. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 172 с. : іл.
У монографії представлено як відомі, так і розроблені автором математичні моделі зміни стану річкових вод у часі і просторі, обумовлені надходженням до річки стічних чи зворотних вод,  приведено алгоритми ідентифікації запропонованих математичних моделей, наведено метод ідентифікації офіційно незареєстрованих скидів стічних вод.
 
41.       Непилкові паліноморфи як індикатори антропогенного впливу на озерні екосистеми : (на прикладі озера Сімко, Онтаріо, Канада) / О.В. Волік [та ін.] // Український географічний журнал. – 2012. – № 4. – С. 14-22. – Бібліогр.: 20 назв.
У статті дана характеристика найвідоміших непилкових паліноморфів, як показників антропогенної евтрофікації водойм, зміна складу і концентрації яких співвідноситься зі змінами якості води під впливом розвитку сільського господарства, урбанізації, індустріалізації протягом освоєння територій
 
42.       Новые молекулярные биомаркеры состояния гидробионтов в условиях антропогенного загрязнения / Е. В. Сухаренко [и др.] // Рибне господарство України. – 2011. – № 6. – С 49-54.
Показана возможность использования цитоскелетных молекулярных компонентов в определении степени антропогенной нагрузки на водоем. Полученные данные свидетельствуют о перспективности применения белков нейроглии рыб в качестве индикатора токсического действия факторов окружающей среды.
 
43.       Оксиюк, О. П.   Микрофитобентос как биоиндикатор водных экосистем / О. П. Оксиюк, О. А. Давыдов, Ю. И. Карпезо // Гидробиологический журнал. – 2010. – Т.46, № 5. – С. 75-89. – Библиогр.: 11 назв.
Микрофитобентос, в целом, в условиях многокомпонентного антропогенного пресса на водные экосистемы является синбиоиндикатором, если интенсивность факторов, вызывающих противоположные изменения показателей его структуры и обилия, существенно различна; при одинаковой их силе имеет место нивелирование противоположных воздействий. Эколого-морфологические группы бентосных водорослей, обладающих специфической чувствительностью к определенным факторам среды, служат надежными синбиоиндикаторами разнонаправленных видов антропогенного воздействия на водные экосистемы.
 
44.       Олейник, Г. Н.   Бактериопланктон и бактериобентос как биологические индикаторы состояния водных экосистем / Г. Н. Олейник, В. И. Юришинец, Е. В. Старосила // Гидробиологический журнал. – 2010. – Т. 46, № 6. – С. 38-51. – Библиогр.: 65 назв.
Выполнен анализ и обобщение литературных данных о биологических свойствах и экологических связях бактериопланктона и бактериобентоса, позволяющих использовать их в качестве биологических индикаторов качества водной среды. Приведены примеры применения традиционных и новых методов использования микроорганизмов как биоиндикаторов экологического состояния водоемов. Обсуждается адекватность и информативность применения определенных методик.
 
45.       Особливості компенсаторно-пристосувальних реакцій за комбінованої дії пріоритетних забруднень водного середовища / О. І. Винарська, [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 4. – С. 4-9. – Бібліогр.: 24 назв.
В статті наведено результати експериментальних досліджень по оцінці змін в окремих ланках імунної системи при комбінованій хронічній дії фенолу та хлороформу. Встановлено, що вплив їх на рівні ГДК викликає І стадію стресу, при збільшенні дози спостерігається імуносупресія. Доза хлороформу та фенолу на рівні 9 ГДК призводить до виснаження адаптаційного потенціалу – дистресу та дезадаптації.
 
46.       Пашков, А. П.   Проблеми забруднення поверхневих, підземних і стічних вод та заходи щодо їх ліквідації і запобігання в Україні / А. П. Пашков // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 4. – С. 10-16. – Бібліогр.: 9 назв.
Забруднення води в окремих регіонах України досягло критичного рівня. Вивчено, що найбільші забруднювачі води розташовані в промислових гірничодобувних регіонах – Дніпропетровській, Донецькій та Луганській областях. Рівень очищення води на сьогодні надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди практично не вилучають солі важких металів, і тому кожна галузь повинна запроваджувати інноваційні технології, що запобігають забрудненню водних джерел.
 
47.       Пашкова, О. В.   Зоопланктон как индикатор органического и токсикологического загрязнения и экологического состояния гидроэкосистем : (обзор) / О. В. Пашкова // Гидробиологический журнал. – 2012. – Т. 48, № 6. – С. 3-24. – Библиогр.: 75 назв.
На основе анализа отечественных и зарубежных литературных источников по исследованию водоемов разного типа (в частности, больших и малых озер, рек и водохранилищ Украины, России, Белоруссии и стран Балтии) освещены современные представления о месте зоопланктона в системе биоиндикации органического и токсического загрязнения и экологического состояния гидроэкосистем.
 
48.       Попов, А. П. Использование водных беспозвоночных для определения токсического загрязнения вод / А. П. Попов, И. Л. Цветков, А. С. Коничев // Биология в школе. – 2010. – № 3. – С. 42-45.
 
49.       Приходько, М. М.   Стратегічні цілі екологічної безпеки водних ресурсів / М. М. Приходько // Український географічний журнал. – 2010. – № 3. – С. 36-43. – Бібліогр.: 18 назв.
Збільшення антропогенного навантаження на довкілля привело до виникнення та розвитку на території України негативних наслідків, в тому числі до виснаження  та забруднення водних ресурсів. В статті розглядаються наслідки скорочення ресурсів поверхневих вод та погіршення їх якості. Акцентується увага на необхідності впровадження системи інтегрального управління водними ресурсами, який базується на басейновому та ландшафтному підходах до планування водоохоронних заходів. Стратегічними цілями екологічної безпеки водних ресурсів є їх збереження та відновлення.
 
50.       Романенко, В. Д.   Развитие гидроэкологических исследований в Украине в контексте европейской водной политики / В. Д. Романенко, С. А. Афанасьев, В. И. Юришинец // Гидробиологический журнал. – Т. 44, 2008. – № 6. – С. 3-14.
Освещено современное состояние гидроэкологической проблематики континентальных водоемов Украины. Приведены результаты применения европейских подходов в решении гидроэкологических проблем основных речных бассейнов страны на основании современной методологии оценки состояния водных экосистем, определения их экологического статуса. Представлена информация о реализации исследований в рамках выполнения ряда международных программ и их «экологизации».
 
51.       Щербак, В. И.   Использование фитомикроперифитона для оценки экологического состояния антропогенно измененных водных экосистем / В. И. Щербак, Н. Е. Семенюк // Гидробиологический журнал. – 2011. – Т. 47, № 2. – С. 27-42. – Библиогр.: 34 назв.
В работе исследованы структурные и функциональные показатели фитомикроперифитона, чувствительные к  антропогенной нагрузке, для оценки экологического состояния антропогенно измененных водоемов.
 
52.       Экологические аспекты современных технологий охраны водной среды / под ред. В. В. Гончарука ; НАН Украины, Ин-т коллоид. химии и химии воды им. А. В. Думанского. – К. : Наук. думка, 2005. – 400 с. : ил.
В книге освещены вопросы экологического состояния поверхностных источников централизованного водоснабжения в Украине, эколого-гигиенической классификации качества поверхностных вод. Рассмотрены биотехнологии очистки природных и сточных вод, очистительные и каталитические методы обработки воды, мембранные процессы в технологиях водоочистки и водоподготовки, применение биосорбции на активных углях в сочетании с другими методами очистки воды. Описаны методология и примеры мониторингового исследования качества поверхностных вод (в частности бассейна Днепра) на основе современных методов анализа органических соединений. Заключительная глава монографии посвящена биотестированию качества воды.
 
 
Повітря має бути чистим
Атмосфера – повітряна оболонка Землі, екологічна роль якої захищати живі організми від згубного впливу космічних випромінювань, ударів метеоритів, регулювати сезонні й добові коливання температури. Вона є носієм тепла й вологи, через атмосферу відбувається фотосинтез та обмін речовин, енергії. Повітря є основним середовищем життя для деяких організмів: бактерій, комах, птахів. Людина „підігріває” атмосферу спалюючи велику кількість вугілля, органічного палива, нафти, газу. Це призводить до нагромадження в повітрі вуглекислого газу та зумовлює підвищення температури – створюється парниковий ефект. В атмосферу проникають фреони, які є джерелом руйнування озонового шару
З метою охорони атмосферного повітря необхідно вдосконалювати технологічні процеси, транспортні засоби, упроваджувати пристрої для очищення промислових та інших викидів.
 
53.       Акіменко, В. Я.   Удосконалення критеріїв санітарно-епідеміологічної оцінки хімічного забруднення повітря приміщень житлового і громадського призначення / В. Я. Акіменко, Л. І. Михіна // Довкілля та здоров'я. – 2011. – № 2. – С. 26-33.
На підставі аналізу інформаційних джерел з якості атмосферного повітря та повітряного середовища приміщень США, Росії, Європейського Союзу, України та ВООЗ запропоновані нові санітарно-гігієнічні критерії оцінки пріоритетних забруднювачів повітря будівель житлового і громадського призначення в залежності від режиму експозиції та категорії працюючих та населення. Фахівці дійшли висновку, що забруднення повітря приміщень є одним з головних факторів ризику впливу на здоров’я населення.
 
54.       Важненко, О. В.   Еколого-гігієнічна оцінка стану повітряного басейну м. Запоріжжя та Запорізької області / О. В. Важненко // Питання біоіндикації та екології : період. наук. вид. / М-во освіти і науки України, М-во охорони навкол. природн. середовища України, Запоріз. нац. ун-т ; [гол. ред. Л. О. Омельянчик ; ред. кол.: В. П. Бессонова (відп. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : [Запоріз. нац. ун-т], 2009. – Вип. 14, № 1. – С. 151-159.
Проаналізовано стан повітряного бассейну Запорізької області з еколого-гігієнічної точки зору. Досліджено стан атмосферного повітря в рамках житлової забудови різних районів м. Запоріжжя, визначені екологічно чисті та найбільше техногенно навантажені райони, основні джерела забруднення.
 
55.       Лазерный оптико-акустический анализ многокомпонентных газовых смесей : моногр. / В.И.Козинцев [и др.] – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2003. – 352 с. : ил.
Монография посвящена лазерному оптико-акустическому газоанализу – одному из наиболее перспективных методов контроля за газовыми загрязнителями атмосферы и составом газовых смесей. Авторы изложили теоретические и методологические основы многокомпонентного лазерного оптико-акустического газоанализа; очертили разработанные методы и алгоритмы поиска спектральных каналов измерения и количественного восстановления концентраций газов по данным многоспектральных лазерных оптико-акустических измерений; описали приборы для локального газоанализа атмосферных загрязнений.
 
56.       Луцький, Я. Є.   Моніторинг промислових викидів в атмосферу та оцінка фактичного рівня забруднення навколишнього середовища Запорізьким автомобільним заводом / Я. Є. Луцький, Н. В. Колісник // Питання біоіндикації та екології : період. наук. вид. / М-во освіти і науки України, М-во охорони навкол. природн. середовища України, Запоріз. нац. ун-т ;[ред. кол.: В. П. Бессонова (відп. ред.) та ін.] – Запоріжжя : [Запоріз. нац. ун-т], 2006. – Вип. 11, № 1. – С. 180-185.
В ході моніторингу вивчено дані викидів хрому шестивалентного, оксиду азоту, соляної кислоти та оксиду вуглецю Запорізького автомобільного заводу, проведена оцінка та прогноз забруднення атмосфери промисловими викидами. В результаті виявлена позитивна динаміка зниження викидів автозаводу, з’ясовано, що фактичний рівень забруднення довкілля відповідає допустимим безпечним нормам забруднення повітряного басейну, встановленим для машинобудівних підприємств.
 
57.       Маслова, О. В.   Вплив промислового підприємства на стан атмосфери : [на прикладі ВАТ "Запорізький абразивний комбінат"] / О. В. Маслова, А. В. Малюкова // Вісник ЗНУ. Біологічні науки. – 2008. – № 2. – С.128-134.
Дослідження впливу машинобудівного комплексу на стан атмосфери на прикладі ВАТ «Запоріжабразив» виявило максимальну приземну концентрацію забруднюючих речовин для найбільш небезпечних джерел підприємства; відстань, на якій вона спостерігається; встановлено гранично допустимі викиди забруднюючих речовин для джерел, які викидають речовини 1-го і 2-го класу небезпеки; вдосконалено межі санітарно-захисної зони з урахуванням повторюваності вітрів; розраховано еколого-економічні збитки та платежі за забруднення атмосфери; виявлено оптимальні заходи покращення впливу підприємства на атмосферне повітря.
 
58.       Матковська, О. Г.   Методика построения интегральных индикаторов состояния атмосферного воздуха / О. Г. Матковська // Статистика України. – 2009. – № 2. – С. 12-18.
 
59.       Петросян, А. А.   Аналіз дозового інгаляційного навантаження від забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами / А. А. Петросян, О. І. Турос, О. М. Картавцев // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 2. – С. 25-28.
В результаті виконання досліджень були проведені розрахунки середньодобових доз надходження пріоритетних хімічних речовин до організму людини, характерних для викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Києва, Дружковки (Донецька область). Отримані дані доказують необхідність проведення подальших досліджень інгаляційних доз поглинання та відповідного корегування існуючих гігієнічних нормативів на рівні референтних концентрацій та середньодобових ГДК, особливо важких металів та канцерогенів. Результати роботи можуть впроваджуватися для порівняльного аналізу нормативів окремих хімічних речовин та їх затвердження, оцінок економічної ефективності управлінських заходів, обґрунтування управлінських рішень для розподілу коштів державних фондів при відшкодуванні збитків населенню та створення профілактичних програм.
 
60.       Порівняльний аналіз ризику для здоров'я населення від викидів промислових підприємств різних галузей народно-господарської діяльності / О. І. Турос [та ін.] // Довкілля та здоров'я. – 2012. – № 4. – С. 34-38.
 
61.       Тужилкина, В. В.   Реакция пигментной системы хвойных на длительное аэротехногенное загрязнение / В. В. Тужилкина // Экология. – 2009. – № 4. – С. 243-248. – Библиогр.: 25 назв.
Для оценки реакции хвойных растений на уровне пигментной системы на воздействие длительного аэротехногенного загрязнения изучена динамика пигментов хвои у сосны обыкновенной и ели сибирской. Показано, что длительные и сильные воздействия промышленных выбросов приводят к подавлению синтеза хлорофиллов и каротиноидов у сосны и стимулирует процессы образования пигментов у ели. Увеличение содержания пигментов в районе действия комплекса отражает компенсаторный механизм адаптации пигментной системы хвойных в условиях длительного стресса.
 
62.       Хвостов, О. О.   Вивчення змін фотоактивної поверхні хлоропластів деревної рослинності за дії аерогенного забруднення м. Запоріжжя / О. О. Хвостов, Н. В. Капелюш // Вісник ЗНУ. Біологічні науки. – 2012. – № 1. – С. 141-145. – Бібліогр.: 9 назв.
 
63.       Черниченко, І. О.   До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення / І. О. Черниченко, Я. В. Першегуба, О. М. Литвиченко // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 3. – С. 19-22. – Бібліогр.: 15 назв.
В роботі надана порівняльна оцінка інформативності ГДК та ризику як критеріальних показників процесу визначення ступеню шкідливості хімічних речовин для здоров’я населення в умовах взаємодії з атмосферним повітрям, обґрунтувань доцільності застосування в гігієнічній практиці обох показників, використання яких дозволяє повніше оцінювати характер забруднювання атмосфери, його шкідливість для населення та рангувати речовини за їх пріоритетністю.
 
 
Екологічна безпека ґрунтів
 
Охорона та раціональне використання земель є одним із найважливіших завдань людства, бо 98% продуктів харчування, які споживає людина, отримуються за рахунок обробітку землі. За час розвитку людської цивілізації площі ґрунтів, придатних для землеробства, безперервно скорочуються. В результаті забруднення стала характерна масова деградація ґрунтів з втратою їхньої основної властивості – родючості.
Найбільших збитків ґрунтам завдають водна і вітрова ерозії, зниження вмісту гумусу, засолення і закислення та заболочування ґрунтів, забруднення промисловими відходами і викидами, отрутохімікатами. Заходи щодо підвищення продуктивності земель та їх охорони дуже різноманітні і повинні здійснюватися комплексно, як єдина система.
 
64.       Автухович, И. Е.   Индуцированная фиторемедиация как экстенсивный метод восстановления загрязненных почв и грунтов / И. Е. Автухович // Агрохимический вестник. – 2010. – № 2. – С. 39-40.
 
65.       Балюк, С. А.   Концепція екологічного ризику деградації ґрунтового покриву України / С. А. Балюк // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 6. – С. 5-11. – Бібліогр.: 22 назв.
Розглянуто методологічні основи, принципи та методичні підходи щодо вдосконалення охорони ґрунтів України за рахунок впровадження стратегії управління екологічним ризиком їх деградації. Визначено механізми та умови реалізації зазначеної стратегії; сформульовано план першочергових дій, спрямованих на подолання деградації ґрунтового покриву країни. Висвітлено основні положення аналізу екологічного ризику деградації ґрунтів, завдання Концепції, науково-методичне, фінансово-економічне та техніко-технологічне її забезпечення з міжнародним співробітництвом у цій галузі наукових досліджень.
 
66.       Балюк, С. А.   Концепція охорони ґрунтів від ерозії в Україні / С. А. Балюк, Д. О. Тімченко, М. М. Гічка // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 2. – С. 5-10. – Бібліогр.: 5 назв.
Головний висновок авторів полягає в тому, що сучасний стан ерозійної проблеми в нашій країні потребує розроблення Концепції охорони ґрунтів від ерозії в Україні, яка визначає стратегію цієї сфери діяльності, головні напрями її розвитку та встановлює склад і послідовність дій держави в напрямі створення надійної системи охорони ґрунтів від ерозії.
 
67.       Бобылев, В. П.   Определение коэффициента опасности загрязнения тяжелыми металлами почв металлургических предприятий на примере ОАО "Запорожсталь" / В. П. Бобылев, В. И. Хохлова, Г. Г. Шматков // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2012. – № 6. – С. 77-79. – Библиогр.: 2 назв.
 
68.       Гамалєй, В. І.   Екологічний стан ґрунтів придорожніх смуг / В. І. Гамалєй, І. П. Шевченко // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 12. – С. 54-58. – Бібліогр.: 12 назв.
 
69.       Гогмачадзе, Г. Д.   Деградация почв: причины, следствия, пути снижения и ликвидации / Г. Д. Гогмачадзе ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, фак. почвоведения, Всерос. науч.-исслед. ин-т информатизации агрономии и экологии "ВНИИ Агроэкоинформ". – [М.] : Изд-во Моск. ун-та, 2011. – 272 с. – Библиогр.: с. 245-268.
В работе приведены обобщения результатов собственных исследований, а также других научных учреждений по деградации пахотных земель России. Под руководством автора разработаны и представлены в книге методология оценки агроэкологических и ландшафтно-мелиоративных факторов деградации агроландшафтов. Даны характеристики деградационных процессов, а также представлены различные комплексы последовательных мероприятий по возделыванию сельскохозяйственных культур, направленных на восстановление плодородия почв и повышения продуктивности агроценозов.
 
70.       Долін, В. В.   Самоочищення природного середовища після Чорнобильської катастрофи / В. В. Долін, Г. М. Бондаренко, О. О. Орлов ; за ред. Е. В. Соботовича. – К. : Наук. думка, 2004. – 224 с. – (Проект "Наукова книга").
У монографії обґрунтовано геохімічний підхід до проблем екологічної безпеки радіаційно забруднених територій, що полягає в синхронізації процесів абіогенної трансформації та біохімічної міграції радіонуклідів у наземних екосистемах, проаналізовано процеси самоочищення агроекосистем у природно-антропогенних умовах та на відчужених територіях, розроблено принципи систематизації природно-техногенних екосистем та оцінки їх екологічної безпеки.
 
71.       Другов, Ю. С.   Анализ загрязненной почвы и опасных отходов : практ. рук. / Ю. С. Другов, А. А. Родин. – М. : БИНОМ: Лаб. знаний, 2007. – 424 с. – (Методы в химии).
В практическом руководстве обсуждаются методы химического анализа загрязнений почвы и донных отложений бытовыми отходами, рассматриваются  традиционные и новые методы пробоподготовки образцов почвы и отходов, а также методы анализа загрязняющих почву веществ и надежные приемы идентификации целевых соединений в сложных матрицах. Дополняют пособие примеры стандартных методик определения приоритетных загрязнений почвы, используемые в России и за рубежом.
 
72.       Дубова, О. В.   Еколого-агрохімічна оцінка та фізичні властивості ґрунтів заплавневої зони острова Хортиця / О. В. Дубова // Вісник ЗНУ. Біологічні науки. – 2008. – № 2. – С. 53-59.
Представлені дані про хімічні, фізичні властивості ґрунтів острова Хортиця під різними типами рослинності. Надана екологічна оцінка ґрунтів залежно від ступеня антропогенного навантаження на фітоценози.
 
73.       Екологічний стан ґрунтів України / Балюк С. А. [та ін.] // Український географічний журнал. – 2012. – № 2. – С. 38-42. – Бібліогр.: 3 назв.
У статті дана характеристика сучасного стану ґрунтового покриву України на основі даних обстеження ґрунтів, моніторингу та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Розкриті причини виникнення деградації ґрунтів, показано в динаміці розвиток несприятливих процесів деградації ґрунтів: зниження вмісту гумусу та поживних речовин, ерозія, зміна кислотно-лужних умов, фізична деградації ґрунтів. Акцентовано на необхідності розробки Національної програми з охорони земель та Національної програми охорони родючості ґрунтів.
 
74.       Золотарьова, Н. І.   До питання організаційно-правового стану ґрунтів в Україні та пропозиції щодо його вдосконалення / Н. І. Золотарьова // Держава та регіони. Право. – 2010. – № 3. – С. 45-47. – Бібліогр.: 6 назв.
У статті проаналізовано питання організаційно-правового стану ґрунтів, особливостей їх охорони та збереження на сучасному етапі в Україні.
 
75.       Зубець, М. В.   Стратегія збалансованого використання і охорони земель України / М. В. Зубець, В. В. Медведєв, С. А. Балюк // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 4. – С. 19-23.
У статті висвітлені проблеми  деградації ґрунтового покриву в світі, які пов’язують з інтенсивністю та масштабністю прояву цих процесів, розкриваються  методичні підходи до вдосконалення охорони ґрунтів з метою збереження структурно-функціональних характеристик ґрунтових систем для забезпечення сталого розвитку, проаналізовано причини незадовільного стану земель і окреслено головні напрями стратегії його виправлення.
 
76.       Кириченко, В. К.   Вплив хвостосховищ уранового виробництва на забруднення сільськогосподарської продукції / В. К. Кириченко // Вісник аграрної науки. – 2012. – № 10. – С. 73-75. – Бібліогр.: 11 назв.
 
77.       Корчинська, О. А. Соціально-економічні наслідки деградації ґрунтів України / О. А. Корчинська // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 127-130.
 
78.       Корчинська, С. Г.   Економічне стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження радіоактивного забруднення ґрунтів / С. Г. Корчинська, М. П. Снопок, Т. М. Ратошнюк // Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 60-63.
 
79.       Куценко, М. В.   Геоінформаційна модель оптимізації охорони ґрунтів від ерозії / М. В. Куценко // Український географічний журнал. – 2010. – № 1. – С. 58-62. – Бібліогр.: 9 назв.
 
80.       Малиновська, І. М.   Мікробіологічні процеси у сірому лісовому ґрунті за тривалого забруднення нафтопродуктами / І. М. Малиновська, Н. А. Зінов'єва // Агроекологічний журнал. – 2012. – № 1. – С. 64-68. – Бібліогр.: 12 назв.
В публікації обґрунтовано, висновок стосовно того що забруднення нафтопродуктами сірого лісового ґрунту впродовж 7 місяців зумовлює істотні зміни у чисельності, фізіологічній активності мікроорганізмів та спрямованості ґрунтових мікробіологічних процесів. Тривале забруднення нафтопродуктами, відповідно, спричиняє зменшення активності розкладання гумусу. Висунуто припущення: молекули нафтопродуктів є доступнішим субстратом для автохтонних і гетеротрофних мікроорганізмів, ніж гумусові речовини, що знижує активність розкладання останніх.
 
81.       Малиновський, А. С.   Соціально-економічна місія фермерства у відродженні радіоактивно забруднених сільських територій / А. С. Малиновський, В. А. Довженко // Агроінком. – 2006. – № 5-6. – С. 39-45.
 
82.         Оцінювання рекультивованих ґрунтів за придатністю для використання у сільськогосподарському виробництві / Момот Г. Ф. [та ін.] // Вісник аграрної науки. – 2013. – № 3. – С. 48-52. – Бібліогр.: 14 назв.
Висвітлено проблему та підходи до оцінювання якісного стану рекультивованих ґрунтів. Наведено результати їх оцінювання за різними методиками та здійснено аналіз результатів упровадження цього оцінювання.
 
83.       Петришина В. А.   Адаптація дикорослих видів рослин до полікомпонентного забруднення ґрунту пестицидами / В. А. Петришина // Агроекологічний журнал. – 2010. – № 3. – С. 72-75. – Бібліогр.: 8 назв.
Досліджено у польових та лабораторних умовах можливості застосування дикорослих видів рослин для подальшого їх застосування у фіторемедіаційних технологіях, адаптації їх до забруднення ґрунту залишками стійких пестицидів. Описано технологію проведення досліду на прикладі різних рослин. Результати досліджень показали, що пристосування рослин до шкідливого впливу наявних у ґрунті полютантів є довготривалим, багатоступінчастим процесом. Зроблено висновок, що стійкі біотопи видів природної флори є перспективними для широкого використання у фітотехнологіях з очищення ділянок, забруднених пестицидами.
 
84.       Сергиенко, Л. И.   Микробиологическая детоксикация земель под свалками твердых бытовых отходов / Л. И. Сергиенко, Н. В. Морозова // Аграрная наука. – 2012. – № 2. – С. 14-16.
 
85.       Спринчук, Н. А.   Шляхи покращення фінансового забезпечення інвестиційного розвитку системи охорони родючості ґрунтів в Україні / Н. А. Спринчук // Економіка та держава. – 2010. – № 7. – С. 64-65. – Бібліогр.: 7 назв.
 
86.       Спринчук, Н. А.   Теоретичні аспекти інвестиційного забезпечення системи охорони родючості ґрунтів / Н. А. Спринчук // Стратегія розвитку України. Спецвипуск. – 2008. – № 1-2. – С. 680-684.
 
87.       Степчин, М. В.   Забезпечення сталого землекористування на сучасному етапі аграрної реформи / М. В. Степчин // Економіка АПК. – 2004. – № 5. – С. 11-16.
 
88.       Ходаківська, О. В.   Екологізація сільськогосподарських земель: сучасний вимір та перспективи розвитку / О. В. Ходаківська // Економіка АПК. – 2011. – № 10. – С. 23-29.
У статті проаналізовано сучасний стан земель, що використовуються у сільському виробництві, висвітлено пропозиції щодо їх екологізації з урахуванням досягнень науки і практики.
 
89.       Шматков, Г. Г.   Детоксикація техногенно забруднених важкими металами ґрунтів – шлях до одержання екологічно чистої продукції / Г. Г. Шматков, Т. Ф. Яковишина // Екологічний вісник. – 2012. – № 4. – С. 16, 25.
 
90.       Якимчук, Р. А.   Цитогенетичні ефекти, індуковані радіаційним забрудненням територій відходами уранодобувної промисловості / Р. А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. – 2012. – № 5. – С. 428-433. – Бібліогр.: 17 назв.
В публікації висвітлюється цитогенетичний аналіз меристематичних клітин первинних коренів озимої пшениці, насіння якої було піддане впливу радіоактивних ізотопів, а також ґрунту, взятого з промислової зони і хвостосховищ накопичення відходів переробки уранової руди. Зважаючи на реальність вільного перенесення радіоактивного забрудненого пилу вітром, уранодобувна промисловість може становити генетичну загрозу на прилеглих до промислової зони територіях.
 
 
Ландшафти змінені людиною
Людина в результаті своєї господарської діяльності перетворила величезні території земної кулі. Вона створила якісно нові ландшафти. Селища й міста, промислові вузли, водосховища й канали, величезні кар’єри гірничодобувних підприємств і територій, залізниці, шосе, оброблені поля і сади – все це антропогенні ландшафти. В багатьох країнах світу майже не залишилося природних первинних ландшафтів. В культурному ландшафті різко змінюється рослинність, одночасно змінюється і тваринний світ, вже без прямого впливу людини. Завдання охорони природи на таких культурних територіях полягає в створенні тут оптимальних умов життя людини.
 
Одкам`янійте, статуї античні,
одкам`янійте  і кричіть на ґвалт!
В Лос-Анджелесі пальми синтетичні
уже вростають коренем в асфальт.
 
Там смог навис, і сонце тяжко гріє,
потік машин  тісніший череди,
і алігатор міста – алергія –
виходить із асфальтів, як з води.
 
Дерева вже тримаються за стіни,
вони ідуть із міста ледь живі.
Невже колись і їх уже не стане,
ні коника в реліктовій траві?
 
Сухі гілки – це вже вінок терновий.
Останній клен світ за очі забіг.
Залишиться єдиний лист кленовий –
бетонний лист – розв’язкою доріг.
 
Ліси мої, гаї мої священні!
Пробудьте нам вовіки незнищенні.
 
Л. Костенко.
91.       Байдіков, І. А.   Міські екомережі: структурно-функціональні особливості та проблеми обґрунтування / І. А. Байдіков // Український географічний журнал. – 2011. – № 2. – С. 53-58. – Бібліогр.: 14 назв.
В статті розглянуто особливості функціонування та організації перспективних локальних екомереж в межах населених пунктів міського типу на прикладі трьох найбільших міст Запорізької області: Запоріжжя, Мелітополя, Бердянська. Міська екомережа являє собою просторове структурне утворення, складене переважно квазиприродних наземних та наземно-аквальних ландшафтних комплексів. Її основне призначення – здійснювати природоохоронні функції в межах міських ландшафтів. В контексті обґрунтування міських екомереж висвітлюються першочергові проблеми та запропоновані шляхи їх вирішення.
 
92.       Гриневецький, В. Т.   Про ландшафтознавчі основи комплексного моніторингу земель як важливого джерела земельно-кадастрової інформації / В. Т. Гриневецький // Український географічний журнал. – 2010. – № 4. – С. 10-16. – Бібліогр.: 31 назв.
 
93.       Гриневецький, В. Т.   Про передумови і проблеми ландшафтознавчого обґрунтування базового земельного кадастру України / В. Т. Гриневецький, В. М. Чехній // Український географічний журнал. – 2008. – № 4. – С. 4-9. – Бібліогр.: 44 назв.
 
94.       Денисик, Г. І.   Антропогенне ландшафтознавство: початок ХХІ століття / Г. І. Денисик // Український географічний журнал. – 2008. – № 1. – С. 28-35.
Антропогенне ландшафтознавство зародилося в другій половині ХХ століття, коли почалися активні пошуки шляхів переходу людства до концепції „сталого розвитку”, особливо актуальними стали дослідження взаємовідносин людини та природи з ландшафтознавчої точки зору. Автор виділяє два основних завдання, які необхідно вирішити для збалансованого поєднання антропогенних та натуральних ландшафтів, частково вказує шляхи їх розв’язання.
 
95.       Ковалёв, А. П.   Ландшафт сам по себе и для человека : моногр. / А. П. Ковалёв. – Х. : Бурун Книга, 2009. – 928 с. : ил. – Библигр.: 744 назв.
В монографии представлена точка зрения на ландшафт как организацию рисунка дневной поверхности, её «лицо», паттерн местности, воспринимаемый субъектом как проявление пространства дневной поверхности. Сам её рисунок возникает в результате действия геосистемы как организации связанных между собой элементарных процессов. Таким образом, устанавливаются четкие отношения между такими понятиями, как геосистема, геокомплекс, ландшафт и определяется роль человека в выявлении ландшафта. Автор утверждает, что описание ландшафта, кроме научного, содержит такие аспекты, как феноменологический, эстетический, сакральный и другие, связанные с человеческим фактором. Приведены примеры описаний ландшафтов разных уровней организации. Рассматривается вопрос о геосферах будущего – ноосфере и дивосфере, – и изменениях в отношениях между обществом и природой, которые могут возникнуть.
 
96.       Муніч, Н. В.   Ландшафтний профіль: ретроспектива та перспектива / Н. В. Муніч // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 53-60. – Бібліогр.: 31 назв.
Автор публікації аналізує використання ландшафтного профілю у вивчені географії в школі, визначає зміст поняття „ландшафтний профіль” у науковій, методичній літературі та в шкільних підручниках. Розглядаються також методичні аспекти формування ландшафтного мислення з використанням ландшафтного профілю.
 
97.       Руденко, Л. Г.   Ландшафтне планування та його роль у вирішенні завдань сталого просторового розвитку України / Л. Г. Руденко, Е. А. Маруняк // Український географічний журнал. – 2012. – № 1. – С. 3-8. – Бібліогр.: 7 назв.
Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених ландшафтному плануванню. Міждисциплінарний статус цього виду планування дозволяє розглядати його корисність при вирішенні великої кількості задач в площині взаємовідносин суспільства та природи, у відповідності до основних принципів сталого розвитку. Авторський колектив розглянув основні передумови впровадження ландшафтного планування в Україні. Потенціал практичного використання та його цілі розкриті на прикладі аналізу основних етапів проекту „Ландшафтне планування в Україні”, який виконується на території Черкаської області з 2010 року.
 
98.       Сорокіна, Л. Ю.   Геопросторовий аналіз антропогенних змін ландшафтно-геохімічних умов території / Л. Ю. Сорокіна, І. В. Рога // Український географічний журнал. – 2011. – № 1. – С. 38-43. – Бібліогр.: 26 назв.
В статті проаналізовано теоретичні положення та базові поняття дослідження ландшафтно-геохімічних умов території, відзначено, що ландшафтно-геохімічні умови території визначають геохімічну структуру антропогенно змінених ландшафтних комплексів та характер міграції хімічних елементів, сформульовано поняття геохімічного урочища як проміжної одиниці в ієрархії ландшафтно-геохімічних територіальних одиниць. Антропогенний вплив розглядається як фактор зміни геохімічних параметрів ландшафтно-геохімічних систем. Особлива роль відводиться  ландшафтознавчо-геохімічним дослідженням для геоекологічних оцінок сучасних антропогенно змінених ландшафтів.
 
99.       Сорокіна, Л. Ю.   Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об`єктів / Л. Ю. Сорокіна // Український географічний журнал. – 2009. – № 1. – С. 3-8. – Бібліогр.: 10 назв.
Ландшафти, які знаходяться під впливом техногенних об’єктів, – це складні природно-антропогенні системи і розвиток їх залежить від природних та соціально-економічних факторів. Дослідження останніх – традиційна проблема, яка не втрачає своєї актуальності, постійно здобуває нові напрями та можливості вивчення. В публікації детально розглянуто природничонаукові, комплексні географічні аспекти впливу людини на довкілля, проаналізовано ландшафтознавчі підходи, які складають теоретико-методологічну основу впливу техногенних об’єктів на ландшафти. З усього різноманіття техногенних об’єктів для дослідження їх впливу на ландшафти відібрані промислові підприємства різних класів небезпеки. Ландшафти в зоні їх впливу розглянуті як репрезентативні для комплексного аналізу та прогнозу змін природних комплексів в результаті розвитку природно-антропогенних процесів, ініційованих техногенним впливом.
 
100.   Сорокіна, Л. Ю.   Принципи моделювання природно-антропогенних процесів у ландшафтах зон впливу техногенних об’єктів / Л. Ю. Сорокіна // Український географічний журнал. – 2008. – № 1. – С. 36-39.
Природно-антропогенні процеси визначаються як побічний наслідок господарської діяльності людини, котрі викликають або посилюють чи послаблюють природні процеси. Їх негативний прояв характерний для ландшафтів зон впливу техногенних об’єктів. Прогнозне моделювання таких процесів дозволить передбачити сценарії їх розвитку, формування нових антропогенних модифікацій ландшафтів, а також оцінити потенціальні ризики для ландшафтів як природного середовища людини. Автор пропонує алгоритм багаторівневого моделювання природно-антропогенних процесів в ландшафтах. базові рівні – це моделювання природних ландшафтів. а також їх сучасних антропогенних модифікацій, які є об’єктами подальшого прогнозного моделювання, визначає принципи такого моделювання – основні, загальні для всіх рівнів, а також такі що використовуються для побудови окремих моделей.
 
101.   Терлецький, В. К.   Світовий досвід інноваційних форм екотуризму на порушених ландшафтах / В. К. Терлецький, А. Б. Філіпенко // Екологічний вісник. – 2012. – № 1. – С. 28-29. – Бібліогр.: 8 назв.
 
102.   Техногенне забруднення, стан і перспективи озеленення урбанізованих територій //Капелюш Н. В. Біологія платанів в урботехногенних умовах степової зони України / Н.В.Капелюш, В.П.Бессонова. – Запоріжжя : [Дике поле], 2010. – С. 4-20.
 
103.   Тютюнник, Ю. Г.   Объекты индустриальной культуры и ландшафт / Ю. Г. Тютюнник. – К. : Издат.-печатн. комплекс ун-та "Украина", 2007. – 152 с. : ил.
 
Планету захистимо від сміття
Глобальною проблемою забруднення довкілля стали відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності людини. Це залишки сировини та матеріалів, а також товари, які втратили свої споживчі якості. Екологічна небезпечність відходів перетворила їх на фактор забруднення навколишнього середовища. Розміщення відходів на спеціальних полігонах потребує вилучення значних площ землі, а транспортування і зберігання стає важким тягарем для народного господарства. Сміття забруднює повітря, воду в навколишніх водоймах, ґрунти, спотворює навколишній ландшафт та є розсадником хвороботворних бактерій.
Проблему до звалищ може вирішити будівництво сучасних відходопереробних заводів із ефективними технологіями утилізації, спалювання, вилучення корисної речовини, а також рекультивація звалищ й використання тисяч гектарів звільнених від бруду площ землі.
 
Пластмаси вік, хімічний вік.
Без хімії вже чоловік
Не проживе й одного дня,
Та є у нього завдання
Сміття приборкати якось,
Зробити з нього мудре щось.
Все те, що мусимо десь викидати,
Ми  можемо з користю переробляти.
Планету живою лишити ми мусим
Інакше сміттям її просто задушим.
Автор невідомий
 
104.   Боровский, Е. Э.   Промышленные и бытовые отходы. Проблемы экологии / Е. Э. Боровский. – М. : Чистые пруды, 2007. – 32 с. : ил. 
 
105.   Величко, А.   Тенденції розвитку правового механізму вирішення проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом / А. Величко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 8. – С. 80-83. – Бібліогр.: 5 назв.
Чи не стає Україна світовим „звалищем” ядерних відходів? Це питання гостро дискутується сьогодні. У даній статті, з урахуванням досвіду зарубіжних країн, викладений господарський аспект переваг будівництва сховища ядерних відходів в Чорнобильській зоні.
 
106.   Виговська, Г. П.   Стратегічні пріоритети поводження з відходами в контексті світових тенденцій сталого розвитку / Г. П. Виговська, В. С. Міщенко // Екологічний вісник. – 2009. – № 5. – С. 29-30.
 
107.   Годовська, Г.   Як позначається переробка відходів на довкіллі / Г. Годовська, В. Фещенко, С. Василенко // Тваринництво України. – 2010. – № 10. – С. 2-4.
Обґрунтовано необхідність будівництва ветсанзаводів для уникнення впливу на довкілля наслідків утилізації трупної сировини тваринного походження. На прикладі Тульчинського ветеринарно-санітарного утилізаційного заводу доведено, що підтримка стабільної епізоотичної  ситуації в країні пов’язана, передусім, зі знешкодженням дуже небезпечних відходів тваринництва. До продуктів знешкодження віднесено м’ясо-кісткове борошно, яке використовують як корм та органічне добриво для біоекологізації землеробства, відходи тваринництва, харчової та фармацевтичної промисловості, лікарень, патологоанатомічних установ, а також прострочена продукція торговельних мереж. Зазначено, що для гармонійного розвитку агросфери необхідно прийняття  ряду законодавчих актів щодо підтримки цієї групи заходів та гармонізації законодавства України із законодавством ЄС.
 
108.   Данилко, В. К.   Статистичний аналіз поводження з відходами виробництва в Україні / В. К. Данилко, О. В. Литовка // Статистика України. – 2011. – № 1. – С. 22-28. – Бібліогр.: 16 назв.
У статті проаналізовано сучасні проблеми й тенденції у сфері утворення, оброблення та утилізації відходів виробництва, обґрунтовано необхідність подальшого розвитку системи державного регулювання та вдосконалення існуючої інформаційної бази щодо поводження з токсичними відходами
 
109.   Довга, Т. М.   Еколого-економічна оцінка рециклінгу твердих побутових відходів в Україні на шляху до сталого розвитку / Т. М. Довга // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 11. – С. 57-62.
Автор аналізує поводження з твердими побутовими відходами в Україні, визначає основні проблеми на шляху становлення індустрії рециклінгу побутових відходів, розглядає підходи до оцінки еколого-економічної ефективності переробки відходів побуту та пропонує узагальнюючий показник рециклінгу твердих побутових відходів.
 
110.   Дригулич, П.   Правові аспекти у сфері поводження з промисловими відходами в Україні / П. Дригулич, М. Шпек // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 4. – С. 46-49.
У статті аналізуються існуючі правові норми у сфері поводження з промисловими відходами, процедура погодження дозвільної документації на відходи, пропонуються шляхи оптимізації, правового врегулювання та спрощення процедури погодження дозвільної документації у відповідних державних органах.
 
111.   Кириченко, В. К.   Вплив хвостосховищ уранового виробництва на забруднення сільськогосподарської продукції / В. К. Кириченко // Вісник аграрної науки. – 2012. – № 10. – С. 73-75. – Бібліогр.: 11 назв.
Проаналізовано вплив хвостосховищ  уранового виробництва Придніпровського хімічного заводу на забруднення сільськогосподарської продукції важкими природними радіонуклідами на прилеглих територіях сільськогосподарського призначення, наведено розрахунки додаткового дозового навантаження на населення, що мешкає в зоні впливу хвостосховищ.
 
112.   Комлева, Е. В.   Геологические, экологические и политические аспекты хранения и захоронения ядерных материалов / Е. В. Комлева // Геофизический журнал. – 2012. – № 6. – С. 37-47.
В сфере энергетики продолжается рассмотрение проблемы взаимосвязи  нефтегазового бизнеса и международных проектов долгосрочного сохранения ядерных материалов. В данной статье приведены российские варианты создания ядерных хранилищ и сопутствующих геологических оценок.
 
113.   Коробко, В. И.   Твердые бытовые отходы. Экономика. Экология. Предпринимательство : моногр. / В. И. Коробко, В. А. Бычкова. – М. : ЮНИТИ, 2012. – 132 с. – Библиогр.: с. 128-129 (23 назв.).
В книге исследованы некоторые аспекты экономики, экологии и предпринимательства в сфере обращения с твердыми бытовыми отходами (ТБО), изложены общие вопросы истории и состояния проблемы обращения с ТБО, экологические аспекты классических схем обращения с отходами, приведено экономическое и экологическое обоснование целесообразности инвестирования селективного сбора и сортировки ТБО. Кроме того, авторы представляют результаты анализа предпринимательской деятельности по сбору и вывозу бытовых отходов, методику расчета экономически обоснованного тарифа на услуги по сбору и вывозу ТБО, методы совершенствования организации вывоза, а также рассматривают технологии эксплуатации полигонов для ТБО, методику расчета экономически обоснованного тарифа на оказание услуг по размещению отходов, необходимость надзора за эксплуатацией полигонов.
 
114.   Литвинюк, А. В.   Оцінка безпеки планового сховища радіоактивних відходів в Україні / А. В. Литвинюк, С. В. Іванов, О. О. Маріц // Екологічний вісник. – 2011. – № 5. – С. 26-29.
 
115.   Міронова, Н. Г.   Аналіз впливу чинників на рівень небезпеки, яку створюють об`єкти поводження з небезпечними відходами / Н. Г. Міронова, І. П. Крайнов, Г. А. Білецька // Екологічний вісник. – 2010. – № 2. – С. 15-16.
 
116.   Пискун, М. В.   Інноваційні технології та світовий досвід у переробці твердих побутових відходів / М. В. Пискун // Проблеми науки. – 2011. – № 9. – С. 34-39. – Бібліогр.: 5 назв.
Розглянуто можливості застосування нових технологій у системі збирання, переробки та утилізації сміття та проаналізовано економічні характеристики впровадження нових технологій, накреслені перспективи повернення у вигляді сировини або палива значної частки відходів, як прибутку підприємств та шляхи  покращення екологічної ситуації в країні.
 
117.   Пишкін, І. І.   Проблеми використання твердих побутових відходів у сучасних умовах / І. І. Пишкін, Г. О. Михайленко // Екологічний вісник. – 2012. – № 5. – С. 13-14.
Автори публікації досліджують проблеми використання відходів сучасних промислових виробництв та життєдіяльності населених пунктів (утилізація, переробка, вторинне призначення), доведено необхідність створення комплексних підходів до вирішення питань утилізації відходів залежно від їхнього виду, кількості, матеріалів та речовин, з яких вони складаються, типу обладнання, що передбачається для утилізації або переробки, технологій та вторинних чинників, які виникають у процесі поводження та ліквідації негативних їх складових. При цьому наголошується на необхідності створення спеціальної законодавчої бази щодо позбавлення конкретних типів відходів, що виникають в конкретних обставинах (виробництво, транспортування, пакування, переробка, вторинне використання, зберігання залишків, знищення), окреслюється комплекс заходів для розв’язання проблем знищення твердих побутових відходів, що створюються в зонах життєдіяльності населення
 
118.   Росада, М. О Дезінфектологічні питання профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та поводження з відходами лікувально-профілактичних закладів/ М. О. Росада, О. В. Сурмашева, Н. О. Ніконова // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 2. – С. 66-69. – Бібліогр.: 11 назв.
В Україні епідемічного характеру серед населення набувають такі захворювання як туберкульоз, СНІД та інші соціально небезпечні інфекції. В статті проаналізовано сучасний стан профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, а також висвітлено проблеми поводження з відходами медичних закладів, етап дезинфекції яких є дуже проблемним в епідеміологічному аспекті.
 
119.   Сендецький, В. М.   Технологія переробки органічних відходів у біогумус / В. М. Сендецький // Вісник аграрної науки. – 2010. – № 12. – С. 76-78.
Автор висвітлює  технологію переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування в біодобриво нового покоління - біогумус. Шляхом підбору різних варіантів кількості компонентів і оптимізації технологічних режимів вермикультивування обрані варіанти, за яких спостерігаються максимальна інтенсивність розмноження червоних каліфорнійських дощових черв’яків, швидкість переробки субстрату і якість одержаного органічного добрива.
 
120.   Сергиенко, Л. И.   Микробиологическая детоксикация земель под свалками твердых бытовых отходов / Л. И. Сергиенко, Н. В. Морозова // Аграрная наука. – 2012. – № 2. – С. 14-16.
В статье описана ситуация с обезвреживанием твердых бытовых отходов на полигоне. Изложены первые результаты опытов с использованием ферментов класса оксигенез для ускорения процесса разложения отходов и возврата земель сельскому хозяйству.
 
121.   Утилізація порожньої тари з-під пестицидів – невирішена проблема // Агроном. – 2011. – № 2. – С. 42-44.
На сьогодні будь-яка технологія вирощування сільськогосподарських культур, націлена на підвищення та збереження врожаю, включає використання засобів захисту рослин. Сучасний захист рослин пред’являє високі вимоги до діючих речовин і препаративних форм. Але важливу роль відіграє тара і упаковка, яка гарантує безпеку, надійність, функціональність і зручність використання продукту для споживача. Автор статті розглядає проблему утилізації порожньої тари з-під пестицидів.
 
122.   Шевченко, О. А.   Оцінка та прогнозування ризиків для здоров`я населення на територіях техногенного навантаження промисловими відходами / О. А. Шевченко, К. Ю. Огір, Л. Б. Огір // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 4.  – С. 25-29. – Бібліогр.: 8 назв.
 
123.   Якимчук, Р. А.   Цитогенетичні ефекти, індуковані радіаційним забрудненням територій відходами уранодобувної промисловості / Р. А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. – 2012. – № 5. – С. 428-433. – Бібліогр.: 17 назв.
 
Важкі метали – загроза людству
 
Важкі метали, до яких відносяться свинець, кадмій, ртуть, хром та мідь, широко розповсюджені у природі, де перебувають звичайно у вигляді руд, рідше – елементів. Метали у вигляді чистих елементів скоріше за все не зумовлюють токсичної дії, оскільки є практично нерозчинними. Токсичні властивості виявляють легкорозчинні сполуки металів, які без ускладнень можуть проникати до організму.
Головним джерелом забруднення довкілля важкими металами є різні галузі промисловості. Метали переміщуються між різними сферами Землі. Річкові води виносять з поверхні землі до океанів і морів розчинені сполуки металів. Деякі сполуки випаровуються і разом з пилом виносяться до атмосфери. Важкі метали, забруднюючи ґрунти, можуть поглинатися рослинами та попадати до організмів тварин та людей, викликаючи отруєння.
 
124.   Автухович, И. Е.   Индуцированная фиторемедиация как экстенсивный метод восстановления загрязненных почв и грунтов / И. Е. Автухович // Агрохимический вестник. – 2010. – № 2. – С. 39-40.
Автором изучено действие разных доз хелатообразующего агента трилона Б на фиторемедиационную способность горчицы белой и смеси газонных трав. Исследования показали, что под влиянием препарата значительно увеличивается поглощение и вынос свинца растениями из загрязненного грунта.
 
125.   Бобылев, В. П.   Определение коэффициента опасности загрязнения тяжелыми металлами почв металлургических предприятий на примере ОАО "Запорожсталь" / В. П. Бобылев, В. И. Хохлова, Г. Г. Шматков // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2012. – № 6. – С. 77-79. – Библиогр.: 2 назв.
 
126.   Гамалєй, В. І.   Екологічний стан ґрунтів придорожніх смуг / В. І. Гамалєй, І. П. Шевченко // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 12. – С. 54-58. – Бібліогр.: 12 назв.
У статті висвітлені підсумки дослідження просторових трендів у забрудненні важкими металами ґрунтів придорожньої смуги автотраси Київ-Одеса. На основі перспективного біотесту редиски червоної проведено оцінку токсичності цих ґрунтів на різний відстані від полотна дороги.
 
127.   Глебова, И. В.   Серые почвы как активный сорбент тяжелых металлов / И. В. Глебова, И. А. Тутова, Т. О. Рейнова // Аграрная наука. – 2008. – № 11. – С. 10-11.
Техногенное накопление токсических элементов – тяжелых металлов - в агроэкосистемах приводит к развитию приоритетного направления научных исследований механизмов и закономерностей сорбционных явлений почвенных систем. При выборе культур в целях фитодезакцивации  учитываются факторы: толерантность вида растения по отношению к избытку содержания токсикантов в почве и количественные характеристики накопления тяжелых металлов выбранными видами растений.
 
128.   Дабахов, М. В.   Методические подходы к комплексной оценке загрязнения почв тяжелыми металлами / М. В. Дабахов, Е. В. Дабахова, В. И. Титова // Агрохимический вестник. – 2011. – № 6. – С. 9-11.
На основе анализа геохимической обстановки техногенных ландшафтов авторы предлагают апробированный подход к комплексной оценке степени загрязнения почв тяжелыми металлами. На практическом материале результатов мониторинга почв и с помощью методов биотестирования проведено сравнение предлагаемого показателя с общепринятым суммарным коэффициентом загрязнения.
 
129.   Кадошников, В. М.   Дезактивация промышленных вод загрязненных тяжелыми металлами и радионуклидами / В. М. Кадошников, Ю. В. Литвиненко, Ю. Л. Забулонов // Винахідник і раціоналізатор. – 2012. – № 1. – С. 4-6.
Существующие в настоящее время природоохранные технологии не обеспечивают достаточного уровня дезактивации промышленных вод. В статье предложен метод «ТОНАК», с получением нанокомпозита позволяет не только удалять из растворов полютанты различной природы, но и многократно повторять процесс дезактивации, до снижения активности очищаемого техногенного раствора до уровня, позволяющего использовать очищенную воду в технологических целях.
 
130.   Карпюк Н. А.    Концентрація важких металів у яловичині при використанні різних силосів / Н. А. Карпюк // Вісник  аграрної науки. – 2011. – № 6. – С. 67-69.
Досліджено вплив свинцю, кадмію, міді та цинку в організмі відгодівельних бугайців на екологічну чистоту яловичини при використанні в раціонах годівлі силосу. Визначено коефіцієнти переходу цих металів у продукцію.
 
131.   Корсун, С. Г.   Фізіологічна ефективність кореневих бар`єрів при забрудненні ґрунту важкими металами / С. Г. Корсун // Вісник аграрної науки. – 2009. – № 4. – С. 57-59. – Бібліогр.: 13 назв.
В публікації запропоновано спосіб визначення показника фізіологічної ефективності кореневих бар’єрів у рослин, який полягає у виявленні спрямування і ефективності дії кореневого бар’єра в різних екологічних умовах на основі оцінювання ступеня змінності бар’єрної функції у рослин одного виду порівняно з еталонним екотопом.
 
132.   Получение фильтровального материала с использованием наноматериалов для очистки стоков от тяжелых металлов // Энерготехнологии и ресурсосбережение. – 2011. – № 6. – С. 49-53.
В публикации освещается исследование процесса адсорбции ионов тяжелых металлов на примере ионов меди нанопорошком алмаза детонационного синтеза, с помощью которого изготовлен фильтровальный материал с использованием данного порошка, а также рассмотрена возможность использования этого материала для очистки воды от ионов тяжелых металлов.
 
133.   Пыхтеева, Е. Г.   К вопросу оценки допустимого количества миграции тяжелых металлов, контактирующих с водой и пищевыми продуктами / Е. Г. Пыхтеева, Л. В. Басалаева // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 4. – С. 45-50. – Библиогр.: 22 назв.
Среди объектов экспертизы, контактирующая с водой и продуктами питания часть в процессе приготовления, хранения или употребления составляет 10%. На миграцию металлов влияние, как утверждают авторы публикации оказывают следующие условия экстракции: кислотность среды, температура и время. Проведенный анализ данных позволяет утверждать, что актуальной является проблема унификации методов подготовки экстрактов для сравнения данных, полученных в различных лабораториях.
 
134.   Разанов, С. Ф.   Вплив органічних і мінеральних добрив та рівня зволоження ґрунтів на концентрацію свинцю у квітковому пилку / С. Ф. Разанов, В. В. Швець // Агроекологічний журнал. – 2012. – № 4. – С. 38-41. – Бібліогр.: 6 назв.
Авторами виявлено, що у зонах локального техногенного навантаження на територіях центрального Лісостепу України концентрація свинцю у квітковому пилку може перевищувати гранично допустимі рівні. Встановлено також помітне зниження свинцю за умови внесення амофосу і суперфосфату в ґрунт, та зменшення рівня його зволоження.
 
135.   Рильський, О. Ф.   Бактеріальна біоіндикація забруднення важкими металами природного середовища / О. Ф. Рильський // Питання біоіндикації та екології : період. наук. вид. / Держ. вищ. навч. закл. "Запоріз. нац. ун-т" М-ва освіти і науки, молоді та спорту України ; [редкол.: Омельянчик Л. О. (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : Акцент, 2012. – Вип. 17, № 2. – С. 129-136. – Бібліогр.: 11 назв.
В роботі представлені результати дослідження впливу важких металів на пігментосинтезуючі бактерії. Встановлено, що в умовах „металічного” стресу спостерігається стійке зниження пігментосинтезуючої властивості бактерій та утворення безпігментних колоній при певній концентрації важких металів.
 
136.   Савченко, І. Г.   Вміст важких металів у мулових відкладах малої річки Мокра Московка : [притока р. Дніпро] / І. Г. Савченко, О. П. Корж // Екологічний вісник. – 2011. – № 6. – С 20-21. – Бібліогр.: 11 назв.
 
137.   Савченко, І. Г.   Забруднення мулових відкладень малих річок м. Запоріжжя важкими металами / І. Г. Савченко, О. П. Корж // Вісник ЗНУ. Біологічні науки. – 2010. – № 1. – С. 121-125.
 
138.   Самохвалова, В. Л.   Некоторые аспекты изучения и оценки состояния загрязненной тяжелыми металлами системы почва-растение / В. Л. Самохвалова, А. И. Фатеев, И. М. Журавлева // Агроекологічний журнал. – 2008. – № 4. – С. 38-44. – Библиогр.:25 назв.
Представлены аспекты изучения влияния загрязнения тяжелыми металлами системы почва-растение, включающие изучение вопросов толерантности, явлений антагонизма и синергизма, фиторемедиации.
 
139.   Содержание и формы миграции металлов в воде Запорожского водохранилища / П. Н. Линник [и др.] // Гидробиологический журнал. – 2010. – Т.46, № 4. – С. 97-116.
В статье приведены результаты исследований содержания и форм миграции ряда металлов в воде Запорожского водохранилища в 2009 г. В частности, установлено, что гумусовые вещества, как наиболее распространенная фракция, играют первостепенную роль в связывании металлов. Рассмотрено влияние концентрации кислорода на сезонную динамику марганца, а также  содержания РОВ на распределение металлов среди сосуществующих форм.
 
140.   Степовая, Н. Г.   Экологические аспекты введения сточных вод в грунт / Н. Г. Степовая // Энерготехнологии и ресурсосбережение. – 2010. – № 1. – С. 66-71.
Рассмотрены экологические проблемы, возникающие при фильтровании в грунт очищенных сточных вод. Приведено описание экспериментальных исследований разных авторов, проведенных во многих странах. Особое внимание уделено влиянию на экологию местности и на здоровье людей ионов тяжелых металлов и микробиологических загрязнений, содержащихся в сточной воде. Предложены мероприятия, способные снизить негативные последствия введения сточных вод в грунт.
141.   Титова, В. И.   Влияние строительно-ремонтных работ на нефтепроводе на эколого-агрохимическую характеристику почв / В. И. Титова, А. А. Ветчинников // Агрохимический вестник. – 2009. – № 2. – С. 13-15.
В статье дана оценка воздействия строительно-ремонтных работ на нефтепроводе на агроэкологическое состояние почвенного покрова.
 
142.   Усманова, Г. О.   Забруднення важкими металами ґрунтів і овочевої продукції в зоні автотраси / Г. О. Усманова, А. І. Мельник // Агроекологічний журнал. – 2010. – № 1. – С. 26-30.
 
143.   Черкашин, С. А.   Влияние тяжелых металлов на выживаемость ракообразных / С. А. Черкашин, Н. К. Блинова // Гидробиологический журнал. – 2010. – Т.46, № 4. – С. 84-96.
Авторы  анализируют проблему влияния тяжелых металлов на выживаемость ракообразных различных таксономических групп, представляют ряды убывающей токсичности металлов для морских и пресноводных ракообразных. С обоснованием наибольшей опасности для них загрязнения металлами незамерзающих водоемов в летний период.
 
144.   Янева, О. Д.   Механизмы устойчивости бактерий к ионам тяжелых металлов / О. Д. Янева // Мікробіологічний журнал. – 2009. – Т. 71, № 6. – С. 54-65. – Библиогр.: 141 назв.
В статье автор рассматривает процессы взаимодействия между бактериями и ионами тяжелых металлов не только с точки зрения фундаментальной науки, но и в качестве возможного применения в биотехнологических процессах.
 
 
Про що благають Червоні книги
 
Однією з найважливіших задач охорони природи є збереження її біологічного різнома­ніття. Починається охорона біорізноманіття зі збереження генофонду живих організмів планети. Перелік видів рослин та тварин, що потребують особливої охорони, наводять в Червоних книгах.
Головна ціль Червоної книги полягає у фіксуванні й поширенні інформації про рідкі­сні і зникаючі види організмів як серед фахівців, так і в широких колах громадськості, оскільки для того, щоб охороняти якийсь вид рослини чи тварини, потрібно якомога більше про нього знати. Крім того, саме така форма збору інформації передбачає певну моральну відповідальність суспільства країни, на терито­рії якої мешкає зникаючий вид, перед усім людством.
 
Сайгак, тарпан.. О як ми легко звикли,
що ці тварини вже на світі зникли!
 
Зникають зубри, вивелися коні,
зникають річечки і оболоні.
 
Червона пташечка і сіра пташка каня, -
і ті вже під загрозою зникання.
і ті вже під загрозою зникання!
 
А ми усе звикаєм до звикання.
 
 
Л.Костенко
 
145.   Бєлокурова, В. Б.   Методи біотехнології в системі заходів зі збереження біорізноманіття рослин / В. Б. Бєлокурова // Цитология и генетика. – 2010. – Т.44, № 3. – С. 58-72. – Бібліогр.: 98 назв.
У статті розглянуто основні методи збереження генофонду рослин, описано методи біотехнології, які застосовуються для створення колекцій генетичного різноманіття рослин, і проаналізовано можливості та обмеження кожного з них.
 
146.   Білоконь, В. М.   Басейн річки Дніпро як середовище проживання різноманітних біологічних видів / В. М. Білоконь, О. Л. Дронова // Дніпровський екологічний коридор / Чорномор. прогр. Ветландс Інтернешнл ; ред. : Г. Б Марушевський., Ю. К Куцоконь. – [К.] : Wetlands International, 2008. – С. 16-20.
Публікація надає інформацію про Стратегічну програму дій для басейну Дніпра та механізми її реалізації в рамках Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра. Зокрема, визначаються основні завдання Стратегії, досліджується рівень господарського освоєння басейну – населення і територія, розподіл земель різного призначення, землекористування, розглядаються проблеми оздоровлення Дніпра, впровадження стратегічних документів на національному рівні передбачає розробку та реалізацію Національних планів дій.
 
147.   Большаков, В. Н.   Сохранение биологического разнообразия: от экосистемы к экосистемному подходу / В. Н. Большаков, А. А. Лущекина, В. М. Неронов // Экология. – 2009. – № 2. – С. 83-90.
Авторы публикации по результатам совещаний Конференции сторон, входящих в Конвенцию о биологическом разнообразии, и международных форумов, проведенных за последние годы, рассматривают возможности применения 12 принципов, рекомендованных для экосистемного подхода. Отмечается их важность для выполнения основных целей Конвенции и возможная роль биосферных резерватов при решении проблем, актуальных для сохранения биоразнообразия и устойчивого развития территорий.
 
148.   Борейко, В. Е.   Правовые и моральные вопросы защиты животных и растений от жестокого обращения / В. Е. Борейко // Гуманитарный экологический журнал. – 2009. – Т.11, № 4. – С. 28-33. – Библиогр.: 8 назв.
 
149.   Гетьман, В. І.   Національні природні парки України / В. І. Гетьман – К. : Ред. газет природн.-мат. циклу, 2012. – 128 с.
В книзі наведено інформацію про національні природні парки України, які за площею найбільші серед об’єктів природно-заповідного фонду. Заповідна природа характеризується як унікальне багатство земної краси, святиня, місце для самоочищення від буденності. Природа, безперечно, виховує світосприйняття, але відпочинок на природі спрямований на усвідомлення необхідності її збереження для майбутніх поколінь. Автор характеризує природні, історико-культурні те рекреаційні ресурси 24-х національних природних парків України, які різняться різновидом рекреаційної діяльності, детально описує напрями екскурсійної роботи. Акцентується увага на значенні національних природних парків України, які створюються для збереження та відтворення неповторних природних територій, аналоги яких втрачені або трансформовані людиною.
 
150.   Гродзінський, Д. М.   Збереження біорізноманіття України і світу – неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації / Д. М. Гродзінський // Наука та наукознавство. – 2010. – № 3. – С. 3-11.
В статті розглядаються питання значущості біорізноманіття для людства, стан останнього у світі та Україні в минулому і зараз, вказано на небезпеки, які йому загрожують, визначено першочергові завдання, а саме: призупинення процесів збіднення біорізноманіття України, впровадження системи невиснажливого природокористування та максимального відтворення біотичної складової як основного природного ресурсу.
 
151.   Дербак, М. Ю.   Стратегія збереження і відтворення ландшафтного та біологічного різноманіття в Національному природному парку "Синевир" / М. Ю. Дербак, Ю. Ю. Тюх // Екологічний вісник. – 2012. – № 6. – С. 27-28.
 
152.   Дідух, Я. П.   "Червона книга України. Рослинний світ". Післямова / Я. П. Дідух // Український ботанічний журнал. – 2010. – Т. 67, № 4. – С. 481-503.
Автор аналізує третє видання „Червона книга України”, у яку увійшло 826 видів рослин, та виділяє принципи підбору видів, проводить порівняльну оцінку категорій, прийнятих в Україні, їх кількісне розміщення по геоботанічних та адміністративних регіонах.
 
153.   Екологічна роль біорізноманіття в культурних фітоценозах / Юрчак Л. Д. [та ін.] // Агроекологічний журнал. – 2009. – № 1. – С. 46-52.
У публікації представлено різні аспекти екологічної кризи в Україні та шляхи її подолання – вилучення з користування малопродуктивних орних земель, розширення площ під лісами, лісосмугами, луками, пасовищами, біорізноманіття в культурах фітоценозів взагалі та, зокрема, в агрофітоценозах, уведення біологічного землеробства.
 
154.   Жестокое обращение с животными // Гуманитарный экологический журнал. – 2012. – Т. 14, № 1. – С. 11-14.
 
155.   Костюшин, В. А.   Розвиток державного кадастру тваринного світу України та охорона і збалансоване використання тваринних ресурсів / В. А. Костюшин, Г. В. Фесенко // Екологічний вісник. – 2009. – № 5. – С. 16-18.
 
156.   Костюшин, В. А.   Стратегія розвитку моніторингу біологічного різноманіття в Україні / В. А. Костюшин, С. І. Губар, В. Г. Домашлінець. – К. : [б. в.], 2009. – 58 с.
 
157.   Красная книга Приазовского региона. Сосудистые растения / Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины [и др. ; кол. авторов]. – К. : Альтерпрес, 2012. – 276 с. : ил. – Библиогр.: С. 273-274 (42 назв.).
В монографии исследованы береговые экосистемы Приазовского региона, которые находятся под сильнейшим влиянием антропогенного фактора вследствие чрезмерной и неконтролируемой рекреационной нагрузки, нарушения ценности почвенного покрова во время распашки степных участков. Изменения сложившейся катастрофической ситуации в Приазовье требуют осуществления системных жизнеспособных экосетей, создания новых заповедных территорий, восстановления природной растительности методом посева агростепей. Важным шагом в этом направлении является подготовка и публикация «Красной книги Приазовского региона», в которой охарактеризирована раритетная флора побережья Азовского моря. Приведена биологическая, географическая и созологическая характеристика охраняемых видов.
 
158.   Манюк В. В.   Басейновий підхід до проектування та реалізації екологічної мережі на прикладі регіону Степового Придніпров’я / В. В. Манюк // Екологічний вісник. – 2008. – № 2. – С. 8-10.
Автор розглядає басейновий підхід до проектування екомережі, який дає можливість автоматично презентувати всі різновиди ландшафтних одиниць та екосистем, визначає формулу басейнового підходу до формування екомереж: кожному селу чи містечку, кожній територіальній громаді – свою повноцінну екомережу або свою заповідну річку з лісом, степом, заплавними луками, болотами і озерцями.
 
159.   Мовчан, В. О.   Збереження і відтворення біорізноманіття у містах / В. О. Мовчан // Екологічний вісник. – 2011. – № 5. – С. 10-11.
 
160.   Несторяк, Ю. Ю.   Методичні засади обліку та оцінки стану біорізноманіття в лісах / Ю. Ю. Несторяк // Агросвіт. – 2010. – № 6. – С. 53-56. – Бібліогр.: 28 назв.
 
161.   Підходи до формування та розвитку екологічної мережі України / Мовчан М. М. [та ін.] // Агроекологічний журнал. – 2009. – № 3. – С. 23-27. – Бібліогр.: 7 назв.
Авторами проаналізовано низку підходів до формування та розвитку екологічної мережі України з метою збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, стабілізації екологічної рівноваги. підвищення продуктивності агроландшафтів, покращання стану довкілля і збалансованого розвитку держави в цілому.
 
162.   Собко, В. Г.   Стежинами Червоної книги / В. Г. Собко. – 2-ге вид., доп. – К. : Урожай, 2007. – 280 с. : іл.
У виданні йде мова про рідкісні та зникаючі види рослин, їхнє важливе народногосподарське значення. Серед зникаючих видів багато декоративних рослин, які людина використовує з давніх часів. Щоб зберегти нашу флору, багатство її унікальних видів, кожна людина повинна нести відповідальність за бережливе ставлення до них і охороняти їх.
Шанувальникам природи буде цікаво довідатися про особливості цих рослин, причини їх зникнення та способи відновлення.
 
163.   Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу / [уклад.: Шапаренко О. Ю., Шапаренко С. О.]. – [3-тє вид., із змінами]. – Х. : Торсінг плюс, 2009. – 320 с. : іл. – (Іду на урок). – Бібліогр.: 80 назв.
У виданні приведений повний список видів, занесених до Червоної книги України, їх короткі описи, причини зникнення, заходи та законодавчі підстави їх охорони. Це видання доповнене новітньою інформацією про поширення видів. Окремий розділ книги присвячений залученню любителів природи до збереження рідкісних видів.
 
164.   Чорноморська програма "Ветландс Інтернешнл". Збереження біорізноманіття і створення екомережі [Електрон. ресурс] = Wetlands International Black Sea Programme. Biodiversity Conservation and Econet Development : information CD : інформаційний компакт-диск. – [Б. м.] : Wetlands international, [2008]. – 1 компакт-диск.
 
165.   Шелегеда, В. І.   Рідкісні і зникаючі рослини Запорізької області / В. І. Шелегеда, О. Р. Шелегеда ; Запоріз. асоц. "Екол. освіта", Екол.-експерт. центр АсЕкО "Біорізноманіття та заповідна справа", Запоріз. обл. центр туризму і краєзн. учнівської молоді. – Запоріжжя : Tandem Art ctudiя, 2008. – 96 с. : іл. – Бібліогр.: с. 93.
У книзі наведено відомості про 79 видів рідкісних та зникаючих рослин флори Запорізької області, у тому числі про 15 видів, які занесено до Червоної книги України. Для кожного виду подається характеристика, яка включає картосхему поширення виду на території Запорізької області, оригінальну фотографію, відомості про загальний ареал, життєву форму, еколого-ценотичну приуроченість.
 
166.   Шеляг-Сосонко, Ю. Р.   Біорізноманітність, наука і суспільство / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. – 2011. – Т.68, № 1. – С. 21-33
 
ІНТЕРНЕТ ПРО ЕКОЛОГІЮ

http://www.menr.gov.ua/
http://www.eco.com.ua
http://www.ecolife.org.ua
http://ecolabel.org.ua
http://www.ecoleague.net
http://www.necu.org.ua
http://econews.com.ua
http://www.ecoindustry.ru

 
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Агробіогеоценоз - нестійка екосистема зі штучно створеною чи збідненою видами природною спільнотою, яка дає сільськогосподарсь­ку продукцію. Агробіоценоз не здатний тривалий час існувати без постійної підтримки людиною.
Адаптація – пристосування організмів до змінних умов навколишнього природного середовища.
Адвентивний – чужий, не властивий.
Акліматизація - пристосування виду до нових умов існування у зв'язку зі штучним його переселенням.
Акумуляція забруднювачів організму - накопичення в живому організмі хімічних речовин, які вживаються з їжею і виводяться з організму не повністю.
Ареал - зона поширення видів тварин (рослин).
Баланс екологічний - кількісне співвідношення екологічних ком­понентів, яке забезпечує природну рівновагу.
Басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму.
Бентос - сукупність організмів, що населяють дно водойм.
Біогеоценоз - відносно обмежена в просторі, внутрішньо однорідна система функціонально взаємопов'язаних живих організмів і абіотичного середовища.
Біоіндикатор - група особин одного виду чи біотична спільнота, наявність та стан яких або їх поведінка свідчать про стан середовища, зокрема про присутність у ньому певних забруднювачів.
Біологічна характеристика  - кількісна залежність властивості чи показника біологічного об'єкта від фактора довкілля.
Біологічне (біотичне) різноманіття - сукупність усіх видів рос­лин, тварин і мікроорганізмів, їх угрупувань та екосистем у межах пев­ної території. Біологічне різноманіття складається з видо­вого, популя­ційного, ценотичного, генетичного різноманіття. Людина є невід'єм­ним елементом біологічного різноманіття і поза ним існувати не може.
Біоритм - рівномірне чергування життєвих процесів.
Біоценоз - історично утворена сукупність видів рослин і тварин, що населяють ділянку з більш-менш однотипними умовами існування - біотоп.
Вид біологічний - генетично єдина група популяцій, які вільно схрещуються, репродуктивно ізольована від інших таких груп.
Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природ­ні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренаж­ної води.
Водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.
Вплив енергетичний (синергічний) - комплексний вплив декількох факторів, коли загальний ефект не дорівнює арифметичній сумі дії окремих факторів.
Генофонд - сукупність генів, які є в особин, що складають дану популяцію. Це - сукупність генетичної інформації за весь період еволюції.
Гомеостаз - стан динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур, речовинно-енергетичним складом і постійною функціональ­ною само­регуляцією її компонентів. Термін Г. частіше вживається для характе­ристики організму.
Гранично допустима концентрація шкідливих  речовини – концентрація шкідливих речовин, яка за повсякденної роботи впродовж 8 год., впродовж усього робочого часу не може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я в процесі роботи.
Гранично допустимий викид – науково-технічний норматив, який встановлюється за умови, щоб вміст забруднюючих речовин у призначеному шарі повітря від джерел або їх сукупності не перевищував нормативів якості повітря, визначених для населення, тваринного і рослинного світу.
Дегенерація - виродження, погіршення з покоління в покоління властивостей організму чи окремого органа (аж до повного знищення органа).
Деградація ґрунту - поступове погіршення властивостей ґрунту, викликане зміною умов ґрунтоутворення внаслідок природних причин чи людської діяльності, яке супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури ґрунту і зниженням родючості.
Дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші), в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у складі природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Евтрофікація антропогенна – підвищення біологічної продуктивності водних екосистем внаслідок збагачення їх поживними речовинами, що надходять у результаті діяльності людини.
Едатоп - 1) сукупність однорідних для даної території грунтово-гідрологічних умов; 2) сукупність умов середовища, які створюються ґрунтом.
Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Екологічна характеристика (абіотичного об'єкта) - кількісна залежність властивості чи показника абіотичного об'єкта від фактора (факторів) довкілля.
Екотоп - сукупність природних факторів (кліматичних, ґрунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі.
Ендемік - рослина або тварина, яка проживає лише в даній місцевості.
Живучість екосистеми - її здатність витримувати різкі коливання абіотичного середовища, масове розмноження чи тривале знищення окремих видів, антропогенне навантаження.
Забруднення біологічне - проникнення (випадкове чи завдяки людській діяльності) в екосистеми сторонніх видів тварин і рослин.
Забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря (воду, ґрунт  ) і прямо або опосередковано негативно впливає на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Зона екологічного ризику - ділянка суші чи акваторії, де діяльність людей може створити небезпечну ситуацію.
Зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Зрілість екосистеми - сукупність сформованості системи, визначається сталістю структури, зв'язків і процесів (перш за все процесів обміну речовин).
Інгібітори - види рослин, які гальмують життєдіяльність рослин інших видів.
Інтродукція - випадкове чи штучне перенесення особин будь-якого виду живого за межі ареалу та укорінення їх на новому місці.
Коефіцієнт розмноження (народжуваності, плодовитості) - число екземплярів, яке підвищилося на 2000 осіб даного виду за рік
Коефіцієнт смертності - число екземплярів, що загинули в результаті природної смерті за рік, на 2000 осіб даного виду.
Коменсалізм - постійне чи тимчасове проживання особин різних видів, при якому один з партнерів живиться за рахунок залишків їжі чи продуктами виділення іншого.
Консервація земель - виведення з господарського (сільськогосподарського або промислового) обороту земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічного задовільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні.
Корисні властивості лісів - здатність лісів зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.
Кругообіг екологічний - явище безперервного циклічного, але нерівномірного в часі і просторі перерозподілу речовини, енергії, інформації в межах екосистем різного ієрархіч­ного рівня організації.
Ландшафт - загальний вид місцевості, краєвид, який може характеризуватися статичним просторово-структурним розумінням, часовою структурою (еволюція, динаміка структури), типом переважної складової (наприклад, гірський ландшафт) чи значенням (ландшафт сільськогосподарський, рекреаційний тощо).
Лісові ресурси - це деревина, технічна і лікарська сировина, кор­мові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задово­лення потреб населення і виробництва.
Лісомеліорація - направлена зміна окремих природних умов (головним чином для підвищення врожайності сільськогосподарських культур) за рахунок лісівницьких заходів: лісонасадженням, зміною породного і вікового складу деревинно-чагарникової рослинності, оптимізацією співвідношення залісненої території і безлісної тощо.
Меліорація - заходи щодо покращення оточуючого людину середовища, умов вирощування сільськогосподарських культур, лісу тощо. Розрізняють лісомеліорацію, агромеліорацію тощо.
Метали важкі - метали з великою атомною вагою: ртуть, свинець, цинк тощо.
Метаморфізм - процес істотної зміни текстури, структури і мінерального складу гірських порід під впливом температури, тиску і хімічної активності глибинних розчинів.
Міграція тварин - переміщення тварин за межі індивідуальної ділянки існування, може бути періодичною і неперіодичною, постійною і одноразовою, з поверненням і без повернення тощо.
Моніторинг - система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан об'єкта, прогнозування його змін та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.
Мутація - раптова спадкова зміна організму, окремих його частин, ознак, властивостей.
Навантаженість антропогенна - ступінь прямого чи опосередкованого впливу людей і їх господарства на природу в цілому чи на її окремі компоненти (ландшафти, ресурси, види тварин тощо).
Надійність екологічна - здатність екосистеми саморегулюватися в межах еволюційного відрізку її існування. Надійність характеризується збереженням структури, функцій, напрямку розвитку екосистеми.
Ніша екологічна - функціональне місце виду в екосистемі, яке визначається його зв'язками з іншими видами та абіотичними факторами середовища. Це - сукупність умов життя, які відповідають вимогам виду (популяції).
Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів - норматив, який встановлюється для кожного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки (за найбільш суворим нормативом).
Обмін речовин - послідовне перетворення, використання, накопичення і витрати речовини і енергії в живих організмах у процесі життя, що дає змогу їм зберігатися, розвиватися і самовідтворюватися.
Опад - мертві частини рослин, які падають на поверхню ґрунту чи на дно водоймища в період листопаду, гілкоопаду, цвітіння тощо.
Пестициди - хімічні сполуки, які використовуються для захисту рослин, деревини, сільськогосподарських продуктів, виробів з шерсті, бавовни і шкіри, для регуляції росту і розвитку рослин, для знищення чи стерилізації тварин.
Популяція - сукупність особин одного виду з загальними умовами, необхідними для підтримання його чисельності на певному рівні тривалого періоду.
Прибережні морські природні ландшафти - природні ландшафти, до складу яких входять наземні (суходольні) і морські (водні) природні комплекси та об'єкти.
Природний коридор - природна або приведена до природного стану ділянка землі чи водної поверхні, яка на різних рівнях просторової організації екологічної мережі забезпечує для природного середовища умови безперервної, системної єдності та функції біокомунікації.
Природний ландшафт - цілісний природно-територіальний комплекс із генетично однорідними, однотиповими природними умовами місцевостей, які сформувалися в результаті взаємодії компонентів геологічного середовища, рельєфу, гідрологічного режиму, ґрунтів і біоценозів.
Природний регіон - природно-територіальне утворення значної площі, суцільність якого визначається характерними для нього фітоландшафтами,  що характеризуються типовими та унікальними природними комплексами, різноманітним рослинним і тваринним світом, і яке виконує регіональну екостабілізуючу роль.
Продуктивність біологічна - біомаса, яка виробляється популяцією на одиниці площі за певний час.
Радіонукліди – радіоактивні елементи, продукт поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію) Радіонукліди у розсіяному виді містяться у всіх породах земної кори, воді й повітрі, утворюючи радіаційний фон, що є суттєвим екологічним чинником. Розпад ядер їх атомів є небезпечним для живих організмів.
Рекреаційна ємність - здатність території, призначеної для відпочинку, забезпечити певній кількості відпочиваючих необхідний комфорт.
Рекультивація - штучне поновлення родючості ґрунту і рослинності після техногенного порушення природи.
Репродукція - відтворення особин у процесі розмноження.
Ресурси - природні: природні об'єкти і явища, які використовуються для прямого і непрямого споживання з метою задоволення потреб людей; екологічні: сукупність компонентів, що утворюють середовище і забезпечують екологічний баланс у біосфері.
Рівновага природна - екологічна рівновага, яка утворена на балансі незмінних чи слабозмінених людською діяльністю природних процесів. Індикаторами Р.П. є здатність природних систем розвиватися з досягненням клімаксу шляхом сукцесії.
Самоочищення води (ґрунту тощо) - ліквідація забруднення природними абіотичними факторами середовища і під час життєдіяльності природно споживаючих організмів.
Саморегуляція - здібність екологічної системи відновлювати баланс внутрішніх властивостей після будь-якого природного чи антропогенного впливу. С. базується на принципі зворотного зв'язку окремих складових системи.
Смертність - число померлих чи загиблих особин по відношенню до умовного їх числа (100 або 1000) в популяції.
Стагнація - 1) природне явище дефіциту кисню у водоймищі, що призводить до замору - масової загибелі водних організмів; 2) затримка розвитку.
Стійкість екосистеми - здатність системи протистояти дії зовнішніх факторів і зберігати структуру та функціональні особливості.
Сукцесія - послідовна заміна біоценозів, що спадково виникає на території внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів.
Токсини – загальна назва сполук бактеріального, рослинного або тваринного походження, які здатні у випадку проникнення в організм живої істоти або рослини, викликати захворювання або їх загибель.
Толерантність - здатність організму витримувати відхилення факторів середовища від спонтанного для нього значення.
Тривалість життя: абсолютна - період існування особини від моменту народження до смерті; видова - середній максимальний вік особин даного виду за сприятливих умов життя; очікувана - кількість років, яку в середньому проживають представники певного покоління за умов, що смертність у них буде дорівнювати сучасному рівню смертності по певних вікових групах; середня - середній вік, якого сягають особи даної статистичної вибірки; екологічна (реальна) - середній вік особин виду в природних умовах існування, який менше видового в декілька разів.
Фактор екологічний - будь-яка умова середовища, на яку живе реагує реакціями пристосування, якщо значення фактора не сягає летальної величини. Ф.Е. діляться на абіотичні (температура, вологість, склад газів тощо), біотичні (хижацтво, мутагенність тощо), антропо­генні (викликані діяльністю людини).
Фітобентос - сукупність рослинних організмів, які проживають на дні водоймища.
Цвітіння води - масовий розвиток планктонних водоростей біля поверхні води: слабке - біомаса водоростей у межах 0,5-0,9 мг/л; помі­рне - 1,0-9,9; інтенсивне - 10,0-99,9 мг/л; гіперцвітіння - більше 100 мг/л.
Червона книга України - офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення. До Червоної книги України в першу чергу заносяться реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, що мають особливу наукову цінність, а також види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини.
Якість природної системи динамічна - здатність системи змінюватись і зберігати структурно-функціональні властивості в часі.
Якість середовища - відповідність природних умов потребам людей чи інших живих організмів.
 
 
Контактна інформація провідних екологічних громадських організацій України
http://npo.vo.uz
Відкритий сайт Громадських екологічних організацій Запорізької області. Ініціатива Орхуського центру державного управління охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області.
 
Агентство з раціонального використання енергії та екології „АРЕНА-ЕКО”.
Сфера екологічної діяльності: екомоніторинг, альтернативна енергетика, екоекспертиза, екопропаганда.
Адреса: 01133 Київ, а/с 48 
Тел.: (044) 268-80-88 
Факс: (044) 268-84-51 
E-mail: arena@arena.viaduk.net
 
Асоціація скаутів України.
Сфера екологічної діяльності: ековиховання, екопропаганда, екоосвіта.
Адреса: 01032 Київ, вул. Саксаганського, буд. 90, кв.109 
Тел.: (044) 244-39-31, 513-54-55, (0654) 32-37-14
 
Всеукраїнська екологічна ліга.
Сфера екологічної діяльності: ековиховання, екоосвіта.
Адреса: 03150 Київ, а/с 163
E-mail: vel@ecoleague/net
 
Всеукраїнська еколого-журналістська асоціація (ВЕЖА).
Сфера екологічної діяльності: екожурналістика, співробітництво зі ЗМІ, ековиховання, екоправо.
Адреса: 02152 Київ, вул. Серафімовича, буд. 6, кв. 44 
Тел.: (044) 550-87-40, 440-78-90 
Факс: (044) 216-85-46 
E-mail: mykhailyk@yahoo.com
 
Всеукраїнський благодійний фонд „Геоеко –XXI століття”.
Сфера екологічної діяльності: екомоніторинг, екопропаганда.
Адреса: 01004 Київ, вул. Кропивницького, буд. 3, кв. 2
Тел.: (044) 235-24-28
Факс: (044) 216-93-34
E-mail: almitrop@i.com.ua
 
Всеукраїнський благодійний фонд „Паросток”.
Сфера екологічної діяльності: ековиховання, екоосвіта, екожурналістика.
Адреса: 04074 Київ, вул. Вишгородська, буд.19
Тел.: (044) 430-02-60
Факс: (044) 430-02-60
 
Всеукраїнський комітет підтримки Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища (УкрЮНЕПком).
Сфера екологічної діяльності: екоекспертиза, стійкий розвиток, екоосвіта.
Адреса: 01001 Київ, вул. Терещенківська, буд. 2, кв. 60
Тел.: (044) 235-73-74
Факс: (044) 235-70-62
 
Екологічний молодіжний центр „Юніеко”.
Сфера екологічної діяльності: екоосвіта, ековиховання.
Адреса: 01010 Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 37, кв.15
Тел.: (044) 290-51-17
 
ЕкоПраво-Київ.
Сфера екологічної діяльності: екоправо.
Адреса: 04119 Київ, а/с 51
Тел.: (044) 228-75-10
Факс: (044) 228-75-10
 
Ліга діячів заповідної справи.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, природно-заповідний фонд, екопропаганда.
Адреса: 03150 Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 118, кв. 52
Тел.: (044) 212-32-20
 
Міжнародна організація „Дитячий культурно-просвітницький центр”.
Сфера екологічної діяльності: екоосвіта, ековиховання.
Адреса: 02217 Київ, вул. Бастіонна, буд. 3/12
Тел.: (044) 295-02-17
Факс: (044) 294-40-05
E-mail: FYCE@relc.com
 
Міжнародна організація „Жіноча громада”.
Сфера екологічної діяльності: екопропаганда, медекологія.
Адреса: 01034 Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6-А, к. 22
Тел.: (044) 225-63-78
Факс: (044) 227-24-01
 
Національний екологічний центр України.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, альтернативна енергетика, екопропаганда.
Адреса: 01025 Київ, а/с 89
Тел.: (044) 238-62-60
Факс: (044) 238-62-59
 
Товариство охорони та вивчення птахів України.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, екомоніторинг, екоосвіта.
Адреса: 03187 Київ, а/с161
Тел.: (044) 266-95-68
Факс: (044) 252-01-20
 
Українська екологічна організація „Зелений світ”-2.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, екомоніторинг, розвиток інформаційних мереж, ековиховання, екопропаганда.
Адреса: 01001 Київ-1, а/с 449
Тел.: (044) 446-34-35, 44098-38
Факс: (044) 546-00-73
 
Українська молодіжна екологічна ліга.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, екомоніторинг, ековиховання, екопропаганда
Адреса: 01010 Київ, а/с 500
Тел.: (044) 244-38-36
Факс: (044) 244-38-47
E-mail: uyel@i.com.ua
 
Українське дитячо-юнацьке товариство „Січ”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, екопропаганда, екоосвіта, ековиховання.
Адреса: 01015 Київ, а/с 37
Тел.: (044) 419-12-18
Факс: (044) 419-12-18
 
Українське товариство охорони природи.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, розвиток інформаційних мереж, екоосвіта, ековиховання, екоправо.
Адреса: 03150 Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б
Тел.: (044) 220-71-73, 220-74-52
Факс: (044) 220-73-82
 
Українське товариство охорони птахів.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, ековиховання.
Адреса: 011103 Київ, а/с 33
Тел.: (044) 294-71-31
Факс: (044) 294-71-31
 
Перша студентська українська профспілка „Поступ”.
Сфера екологічної діяльності: екоправо.
Адреса: 03110 Київ, вул. Хрещатик, буд. 34, к. 704
Тел.: (044) 221-25-82, 242-81-31
Факс: (044) 227-27-57, 227-83-72, 242-81-31
E-mail: postjup@olinet.isf.kiev.ua
 
Українське товариство стійкого розвитку.
Сфера екологічної діяльності: екоекспертиза, екоменеджмент, стійкий розвиток, екоосвіта, альтернативна енергетика.
Адреса: 01133 Київ, вул. Кутузова, буд. 187, кім. 819
Тел.: (044) 295-43-37
Факс: (044) 295-43-37
 
Кримська республіканська асоціація „Екологія і світ”
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, екомоніторинг, розвиток інформаційних мереж, екоосвіта, стійкий розвиток
Адреса: 95006 Автономна Республіка Крим, Сімферополь, а/с 3
Тел.: (0652)29-07-08
Факс: (0652) 29-07-19
 
Вінницька обласна екологічна організація „Зелений світ Поділля”
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, природно-заповідний фонд, співробітництво зі ЗМІ, ековиховання.
Адреса: 21000, Вінниця, вул. Литвиненка, буд. 32, кв. 119
Тел.: (0432) 53-29-57, 53-41-13, 39-45-49
Факс: (0432) 32-60-80
 
Вінницька обласна екологічна організація УЕА „Зелений світ”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, ековиховання, екопропаганда, співробітництво зі ЗМІ, екоосвіта.
Адреса: 21100 Вінниця, вул. Островського, буд.32
Тел.: (0432) 26-36-37, 27-64-66, 35-18-07, 35-13-86
Факс(0432) 43-11-76, 43-48-44
 
Луцька міська екологічна асоціація „Зелений світ”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, природно-заповідний фонд, екоосвіта, екоправо, екомоніторинг.
Адреса: 43000 Луцьк, вул. Медвєдєва, буд. 11
Тел.: (03322)2-50-33
 
Громадська організація „Зелені лікарі”.
Сфера екологічної діяльності: екоосвіта, медекологія.
Адреса: 49005 Дніпропетровськ, вул. Севастопольська, буд. 23/6
Тел.: 90562) 46-66-43
 
Дніпропетровський центр екологічних знань „Зелене світло”.
Сфера екологічної діяльності: екоосвіта.
Адреса: 49017, Дніпропетровськ, а/с 26
Тел.: (0562) 37-37-94
Факс: (0562) 37-37-94
 
Екологічний фонд Придніпров'я.
Сфера екологічної діяльності: екоменеджмент, стійкий розвиток, екоосвіта.
Адреса: 49600 Дніпропетровська, вул. Комсомольська, буд. 41/43
Тел.: (0562) 41-65-50, 41-65-38
Факс: (0562) 41-65-90
 
Міжрегіональна громадська організація „Світ води”.
Сфера екологічної діяльності: екоекспертиза.
Адреса: 49106 Дніпропетровська, бульвар Слави, буд. 7, кв. 56
Тел.: (0562) 68-66-15
Факс: (0562) 46-92-81
 
Придніпровський науково-технічний та інформаційний центр чистих виробництв.
Сфера екологічної діяльності: екоменеджмент, стійкий розвиток, екопропаганда.
Адреса: 49002 Дніпропетровськ, а/с 4159
Тел.: (0562) 41-65-38, 41-65-50
Факс: (0562) 41-65-90
 
Донецька обласна громадська асоціація „Третє тисячоліття”.
Сфера екологічної діяльності: екофілософія, співробітництво зі ЗМІ, екологічні табори та походи, ековиховання, екопропаганда.
Адреса: 83054 Донецьк, Київський просп., буд. 15, БК ім. Горького
Тел.: (0622) 57-38-16
Факс: (0622) 57-38-16
 
Донецька обласна громадська організація „Аурінія”.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття.
Адреса: 83059 Донецьк, просп. Ілліча, буд. 110
Тел.: (0622) 94-11-90, 94-12-80, 94-70-58
Факс: (0622) 94-61-57
E-mail: herb@pub.dn.ua, cad@botgar.donetsk.ua
 
Комп'ютерний екологічний клуб.
Сфера екологічної діяльності: розвиток інформаційних мереж, екоосвіта, стійкий розвиток.
Адреса: 83015 Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 167, кв. 16
Тел.: (0622) 90-66-83
 
Дитяче екологічне об'єднання „Пролісок”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, співробітництво зі ЗМІ, екопропаганда, зелене видавництво, зелене видавництво.
Адреса: 10006 Житомир, проїзд акад. Тутковського, буд. 10
Тел.: (0412022-33-44, 39-69-04
 
Житомирська обласна екологічна організація „Зелений світ”.
Сфера екологічної діяльності: безвідходне виробництво, екопропаганда.
Адреса: 10014 Житомир, вул. Московська, буд. 15, кв. 6
Тел.: (0412) 29-40-74
 
Карпатський екологічний клуб „Рутенія”.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, природоохоронні акції, природно заповідний фонд, екологічні табори та походи.
Адреса: 88018 Ужгород, а/с 11
Тел.: (03122) 2-34-29
Факс: (03122) 3-23-54
 
Запорізька дружина охорони природи.
Сфера екологічної діяльності: біорізноманіття, природоохоронні акції, природно-заповідний фонд.
Адреса: 69063 Запоріжжя, вул. Воронина, буд. 13, кв. 27
Тел.: (0612) 68-42-59, 32-64-96
 
Запорізька обласна організація товариства охорони природи.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, співробітництво зі ЗМІ, екопропаганда, зелене видавництво, зелене видавництво.
Адреса: 69057 Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 1
Тел.: (0612) 3952-31
 
Запорізький громадський екологічний комітет „Чисте повітря”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, співробітництво з держструктурами, екоосвіта.
Адреса: 69095 Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 177, кв. 4
Тел.: (0612) 62-11-15
 
Міжнародний екологічний фонд „Азовське море”.
Сфера екологічної діяльності: екоекспертиза, екопропаганда, екоосвіта, співробітництво зі ЗМІ.
Адреса: 71100 Запорізька обл., Бердянськ, вул. Урицького, буд. 3
Тел.: (06153) 3-24-47, 3-54-64
 
Громадська організація „Асоціація „Екологічна безпека та громадський прогрес”.
Сфера екологічної діяльності: екоменеджмент, стійкий розвиток, екоосвіта.
Адреса: 69099, м.Запоріжжя, вул. Крондштадська, буд. 17
 
Обласна громадська екологічна асоціація „Зелений рух Запоріжжя”.
Сфера екологічної діяльності: стійкий розвиток, екоосвіта.
Адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 81, кв. 52
 
Регіональний молодіжний еколого-краєзнавчий центр „Сварог”.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції,  співробітництво зі ЗМІ, ековиховання
Адреса: 69068, Запоріжжя, вул.Кругова, буд. 107, кв. 22
Тел.: (0612)39-50-66, (0612)64-88-17
 
Івано-Франківська обласна організація Українського товариства охорони природи.
Сфера екологічної діяльності: природоохоронні акції, вторинна сировина та відходи, співробітництво зі ЗМІ, екологічні табори та походи, ековиховання
Адреса: 76000 Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 46, к. 201
Тел.: (0342) 3-56-35
Факс: (0342) 3-56-35
 
Сумська обласна неурядова молодіжна екологічна організація „Еко”.
Сфера екологічної діяльності: раціональне природокористування, співробітництво з держструктурами, екопропаганда, екомоніторинг.
Адреса: 40007 Суми, вул. Римського-Корсакова, буд. 2, СДУ, кафедра економіки
Тел.: (0542) 33-57-74, 33-22-23
Факс: (0542) 32-78-44
 
Благодійний фонд „ЕкоПраво-Львів”.
Сфера екологічної діяльності: співробітництво з держструктурами, екопропаганда, екоправо.
Адреса: 79000 Львів, вул. Крушельницької, буд. 2
Тел.: (0322) 72-27-46
Факс: (0322) 97-14-46
 
Фонд захисту та відродження дикої природи ім. проф. І. І. Пузанова „Природна Спадщина”.
Сфера екологічної діяльності: природно-заповідний фонд, екоекспертиза, екоосвіта, ековиховання, екопропаганда.
Адреса: 65053 Одеса, вул. Героїв Сталінграду, буд. 30, кв. 26
Тел.: (0482) 52-28-05
Факс: (0482) 52-28-05
 
Алфавітний покажчик
 
Автухович И.Е. 64,124
Акіменко В.Я. 53
Андрощук І.І. 28
Антипкін Ю.Г. 6
Афанасьев С.А. 50
Байдіков І.А. 91
Балюк С.А. 65, 66, 73, 75
Басалаева Л.В. 133
Башкин В.Н. 31
Белов М.Л. 55
Белокурова В.Б. 145
Бердников О.В. 1
Бессонова В.П. 54, 102
Білецька Г.А. 115
Білоконь В.М. 146
Блинова Н.К. 143
Бобылев В.В.  67,125
Богатирьова Р.В. 2
Бойко Л.В. 12
Большаков В.Н. 147
Бондаренко Г.М. 70
Борейко В.Е. 148
Борисюк М.М. 30
Боровский Е.Э. 104
Бычкова В.А. 113
Вадзюк С.Н. 3
Важненко О.В. 54
Василенко С. 107
Величко А. 105
Ветчинников А.А. 141
Виговська Г.П. 106
Винарська О.І. 45
Возіанов О.Ф. 15
Волік О.В. 41
Галиулин Р.В. 31
Гамалєй В.І. 68, 126
Гетьман В.І. 149
Гічка М.М. 66
Глебова И.В. 127
Гогмачадзе Г.Д. 69
Годовська Г. 107
Гончарук В.В. 52
Городничев В.А. 55
Гриневецький В.Т. 92, 93
Гродзінський Д.М. 150
Губар С.І. 156
Дабахов М.В. 128
Дабахова Е.В. 128
Давыдов О.А. 43
Данилко В.К. 108
Дембновецький  О.Ф. 35
Денисик Г.І. 94
Дербак М.Ю. 151
Дідух Я.П. 152
Довга Т.М. 109
Довженко В.А. 81
Долін В.В. 70
Домашлінець В.Г. 156
Дригулич П. 110
Дронова О.Л. 146
Другов Ю.С. 4, 71
Дубова О.В. 72
Дуднікова І.І. 5
Дьяков О.А. 32
Євтушенко М.Ю. 34
Жарков Ю.В. 27
Журавлева И.М. 138
Захарій Н. 7
Захарченко М.П. 17
Забулонов Ю.Л. 129
Зайковська В.Ю. 1
Зінов’єва Н.А. 80
Золотарьова Н.І. 74
Зубець М.В. 75
Іванов С.В. 114
Кадошников В.М. 129
Капелюш Н.В. 62, 102
Карпезо Ю.И. 43
Карпюк Н.А. 130
Картавцев О.М. 59
Кінько М.Т. 36
Кінько Т.А. 36
Кириченко В.К. 76, 111
Клопов Р.В. 10
Ковалевська І.М. 20
Ковалёв А.П. 95
Козинцев В.И. 55
Колісник Н.В. 56
Комлева Е.В. 112
Коничев А.С. 48
Кононко И.В. 45
Коренюк П.І. 14
Корж О.П. 136, 137
Корзнев М. 7
Коробко В.И. 113
Корсун С.Г. 131
Корчинська О.А. 77
Корчинська С.Г. 78
Костюшин В.А. 155, 156
Крайнов І.П. 115
Кулак А.Г. 8
Куценко М.В. 79
Куцоконь Ю.К. 146
Лазаренко Я. 9
Линник П.Н. 139
Литвиненко Ю.В. 129
Литвинюк А.В. 114
Литвиченко О.М. 24, 63
Литовка О.В. 108
Лиходед В.С. 10
Лиходед Я.В. 10
Лук’янова О.М. 6
Лук’янчук С.В. 37, 45
Луцький Я.Є. 56
Лущекина А.А. 147
Малиновська І.М. 80
Малиновський А.С. 81
Малюкова А.В. 57
Манюк В.В. 158
Маріц О.О. 114
Марова С.Ф. 11
Маслова О.В. 57
Маруняк Е.А. 97
Марушевський Г.Б. 146
Матковська О.Г. 58
Медведєв В.В. 75
Межерин С. 38
Мельник А.І. 142
Міронова Н.Г. 115
Михайленко Г.О. 117
Михіна Л.І. 53
Мішенін Є.В. 14
Міщенко В.С. 106
Мовчан В.О. 159
Мовчан М.М. 161
Моисеенко Т.И. 39
Мокін В.Б. 40
Момот Г.Ф. 82
Морозова Н.В. 84, 120
Москаленко В.Ф. 15
Муніч Н.В. 96
Нелеп В.М. 12
Неронов В.М. 147
Несторяк Ю.Ю. 160
Ніконова Н.О. 118
Огір К.Ю. 25, 122
Огір Л.Б. 25, 122
Оксиюк О.П. 43
Олейник Г.Н. 44
Олексин І. 13
Омельянчик Л.О. 54, 135
Орлов О.О. 70
Паламарчук В.О. 14
Пашков А.П. 46
Пашкова О.В. 47
Першегуба Я.В. 24, 63
Петришина В.А. 83
Петросян А.А. 59
Підаєв А.В. 15
Пискун М.В. 116
Попов А.П. 48
Почекайлова Л.П. 27
Приходько М.М. 49
Пыхтеева Е.Г. 133
Пишкін І.І. 117
Разанов С.Ф. 134
Ратошнюк Т.М. 78
Резніченко Ю.Г. 6
Рейнова Т.О. 127
Рога І.В. 98
Родин А.А. 4, 71
Романенко В.Д. 50
Росада М.О. 118
Руденко Л.Г. 97
Рильський О.Ф. 135
Рязанова Н.Е. 26
Савченко І.Г. 136, 137
Самохвалова В.Л. 138
Семенюк Н.Е. 51
Сендецький В.М. 119
Сергиенко Л.И. 84, 120
Сердюк А.М. 2
Скалецький Ю.М. 18
Снопок М.П. 78
Собко В.Г. 162
Соботович Е.В. 70
Сорокіна Л.Ю. 98, 99, 100
Спринчук Н.А. 85, 86
Старосила Е.В. 44
Степовая Н.Г. 140
Степчин М.В. 87
Сурмашева О.В. 118
Сухаренко Е.В. 42
Таралло В.Л. 19
Тарасова В.В. 20
Терлецький В.К. 101
Тимочко Т.В. 3, 33
Тімченко Д.О. 66
Тимченко О.І. 2
Титова В.И. 128, 141
Тужилкина В.В. 61
Турос О.І. 16, 59, 60
Тутова И.А. 127
Тютюнник Ю.Г. 103
Тюх Ю.Ю. 151
Усманова Г.О. 142
Фатеев А.И. 138
Федько О.А. 22, 23
Фесенко Г.В. 155
Фещенко В. 107
Філіпенко А.Б. 101
Хвостов О.О. 62
Хижняк М.І. 34
Ходаківська О.В. 88
Хохлова В.И. 67, 125
Цветков И.Л. 48
Черкашин С.А. 143
Черниченко І.О. 24, 63
Чехній В.М. 93
Шапаренко О.Ю. 163
Шапаренко С.О. 163
Швець В.В. 134
Швець О.Р. 33
Шевченко І.П. 68, 126
Шевченко О.А. 25, 122
Шелегеда В.І. 165
Шелегеда О.Р. 165
Шеляг-Сосонко Ю.Р. 166
Шестопалов В.М. 29
Шматков Г.Г. 67, 89, 125
Шпек М. 110
Шурубура А.К. 27
Щербак В.И. 51
Юришинец В.И. 44, 50
Юрчак Л.Д. 153
Якимчук Р.А. 90, 123
Яковишина Т.Ф. 89
Якушенко Л.М. 18
Янева О.Д. 144
  • 16527 просмотров