Вы здесь

Твори для дітей

Ольга Будугай, Андрій Будугай

 

Андрій Будугай

Як звуть його?

(Загадка)

Як ти харчі приніс додому,
То другу своєму довіриш їх.
Сама зима неначе в ньому,
Бо там є лід, мороз і навіть сніг.

На кухні він стоїть і дбає
Про кожного, хто прийде із сім’ї.
Надійно все нам зберігає.
Як звуть його – ви скажете самі.

м. Переяслав-Хм.,
17.03.2005, чт., 13.53.

***

Ольга Будугай

Бабине літечко

Літечко бабусине – лагідна пора.
На осонні бавиться зранку дітвора.
Малюків приваблює диво-плід каштан:
Тут емоцій радісних щедро б’є фонтан,
І лунає пісенька і дитячий сміх –
Осінь обдаровує теплотою всіх!..

м. Переяслав-Хм.,
14.09.2009, пн.-26.06.2010, сб.

***

Ольга Будугай

Гномова порада

У садочку під вікном
Оселився добрий гном.
Він тепер хатинку має –
Найгарнішу в цілім краї.

Гном великий є мастак, 
Усе робить вправно так!
Гномів слухають метали,
Гноми щастя накували.

Прошу гнома: «Любий друже,
Працьовитий, вправний, дужий,
Нумо нас, малят, навчати,
Як нам щастя накувати!»

Мудрий гном відповідає:
«Кожен щастя сам надбає:
Тільки праця і терпіння
У житті дадуть уміння.»

м. Переяслав-Хм.,
24.01.2009, сб.

***

Ольга Будугай

Дбайливі мишки

Мишеня хвостате
Шусь до мами в хату
І сидить в шпарині
На мишачій скрині.

Вся зерном забита,
Скриня повна з літа:
Мама-мишка дбала,
Бо про зиму знала.

Не було без діла
Й мишенятко сіре:
Колоски збирало,
Лінощів не знало.

Їм тепер до смаку
Пиріжечки з маком.
Пампушки рум’яні
Пече мишка-мама.

м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Дощик

   (лічилочка)

Дощик з ранку
На світанку
Ллє водичку
На травичку.

Квітка рада,
П’є розсада.
І капуста
Вродить густо.

Всі листочки
Огірочків
І квасолі,
Й бараболі

Від водички,
Від росички
Розпустились,
Звеселились.

м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Живі квіти

Маринка рвала квіточки,
Їх у вінки сплітала,
Що ранила голівоньки –
Про те вона не дбала.

Не можуть квіти говорить.
Про біль свій розказати.
Лишилось бідним жити мить,
Навіщо було рвати?

Зелені друзі люблять нас,
Коли їх доглядати,
Дарують радість повсякчас
Дорослим і дитяті.

Короткий вік тії краси,
Не треба їх чіпати.
Води їм краще принести
Старанно просапати.

Дарують усмішки ясні
Тоді красуні щиро,
Кивають радісні, рясні,
А пахнуть, наче миро.

м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Живімо в любові!

             Лілії Сушко

Я – вкраїночка маленька,
Люблять мене тато й ненька.
Називають всі рідненькі
Мене сонечком, серденьком.

Я люблю свою родину,
Рідну землю – Україну.
Так живімо всі в любові,
Будьмо дружні і здорові!

м. Переяслав-Хм., 09.03.2010, вт.

***

Ольга Будугай

Зимова пора

Та хоч і зимова настала пора –
Не вік холодам панувати.
А снігові рада уся дітвора,
Не всидить малеча у хаті.

***

Ольга Будугай

Джерельце

Малюк-струмок біжить до річки,
Як син матусі, дать водички,
Бо зна хлоп’я це невеличке,
Що без струмків засохне річка.
А ви, землі цієї діти,
Джерельце чистим збережіте.

м. Бердянськ, 1995

***

Ольга Будугай

Добрий помічник

Зараз розповім, малята,
Як про все я вмію дбати!
Каже мама: «Золотник!
Мій маленький помічник!»

Сад сапаю після зливи,
З дідусем збираю сливи,
Урожаю я радію,
Бо допомагати вмію.

Оглядаю двір і сад:
Чи не стиглий виноград?
А ще, друзі, я в пригоді,
Як все зріє на городі.

м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Ластівка

Добридень, ластівко! Ти вчора прилетіла
За сто морів і гір до рідного гнізда.
Несла крізь сто негод своє маленьке тіло
Заради щастя діткам уділить тепла.

Тебе, сестричко мила, так не вистачало
В короткі дні зими і сльоти за вікном.
Перетерпіла, пташко, ти біди немало
Аж доки сонний луг не уквітчавсь зелом.

Співаєш нині радо, весело, крилато:
Забула негаразди, складнощі путі.
Співай! Тобі сама весна сьогодні рада,
Бо ти ж така окраса у людськім житті!..

м. Переяслав-Хм., 27.04.2007, пт.

***

Ольга Будугай

Наші друзі

Петрик любить майструвати,
Годівничку зробив з татом.
Голуб, горобець чубатий –
Всі летять в гостинну хату.

Знають чижик і синичка
Де висить та годівничка,
Тут є крихти і зернятка,
Всіх годує добра хатка.

Радий хлопчик за пташаток,
Дбає він про їх достаток.
Влітку всі пернаті друзі
Будуть нищить гусінь в лузі,

І садок, що біля хати,
Від жуків оберігати.
А ще будуть тішить співом –
Рідної домівки дивом!

м. Бердянськ, 30.04.2000, нд.

***

Ольга Будугай

Не тільки про дітей

Чому хлопці граються в війну,
А дівчатка бавляться ляльками?
Мріє хлопчик: «Ось як я гайну
На леваду, край села ярками,
То шукайте, друзі, вітру в полі.
Вільний там, як сокіл, я козак.
На веселій і звитяжній волі
Воювати я завжди мастак!»

І майструє хлопчик зброю, зброю, зброю –
Хоче з палиці зробити спис чи лук.
А дівчатко вчиться рани гоїть,
Дух гартує для майбутніх мук.
І співає колискову любій ляльці,
Варить в іграшковім посуді обід…
Як же зможуть ці маленькі пальці
Зберегти тендітний людський рід?

м. Переяслав-Хм.,
18.07.2006, вт.

***


Ольга Будугай

Півник

Півник будить співом ранок,
Із пітьми веде світанок –
Славний в багатьох ділах:
Був у мандрах з чумаками,
У походах з козаками.
Півник – героїчний птах!

м. Переяслав-Хм., 09.03.2010, вт.

***

Ольга Будугай

Зимові свята

Ой зима іде,
Гарні свята веде:
Дочекались Миколая,
Ось Різдво золоте.

Завіта з доріг
Новий рік на поріг!
Будемо колядувати,
Їсти з медом пиріг!

Щедрувать будем
І «Козу» поведем,
А хлоп’яток-козачаток
Посівати пошлем.

Скутий льодом став.
Та Йордан настав,
Освятив водицю в річці,
Кригу-лід поламав!

   м. Бердянськ, 28.12.1998, пн.

***

Ольга Будугай

Зимовий сон

Взимку сплять дерева й квіти,
Насінинки сплять – їх діти.
Все під сніг зима ховає,
В лузі зелені немає.

А як блисне ясне сонце
До Оксанки у віконце,
То втече зима сувора
І весна прилине скоро.

Все насіннячко проснеться
І на ніженьки зіпнеться.
Землю квіточками вкриє,
Все живе теплу зрадіє!

м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Квітни, Вкраїно!

Грай прапорцем-листячком явір.
Пісню співай радісно, жайвір.
Співом веселим землю вітаєм,
Дзвінко луна хай котиться гаєм.

Пр.: Мамо, вітаєм тебе, Оріяно!
 Хай вічно поле це пахне духмяно
 І на землі цій благословенній
 Квітни, Вкраїно, коханая нене!

Руки твої не закувати,
Не заховать волю за грати.
Били тебе ворожі копита,
Кров’ю синів ти, земле, полита.

Пр.

Земле моя, мамо ласкава,
Ранком встаєш ти величаво.
Кожна билинка ніжно киває,
Променів мед тебе поливає.

Пр.

м. Бердянськ, 1993

***

Ольга Будугай

Пісенька для мами

Ніжно світить сонечко,
Весело всміхається.
З пісеньки для матінки
День наш починається.

Пр.:
Пісеньки такої: «Ля-ля-ля»,
Пісеньки простої: «Ля-ля-ля».

Ми тобі, ріднесенька,
Матінко, радіємо.
Хоч ми ще малесенькі,
А співати вміємо.

Пр.

Рученьки матусині
Лагідні й теплесенькі
І казки бабусині
Гарні про Телесика.

Пр.

Матінці улюбленій,
Дорогій лебідонці
Пісеньку веселую
Цю дарують дітоньки.

Пр.

***

Ольга Будугай

Прудкий зайчик

Випав ранком білий сніг,
Замів лисячий нічліг.
Вкрита ковдрою ялинка,
Біла у лисички спинка.

Гра сніжиночок юрба.
Зайчик весело стриба,
Зайченятку, стережися,
Бо хитрюща тут лисиця!

Всі сліди свої заплутав
Наш зайчисько довговухий.
Не знайти його лисиці,
Хоч і дуже їй кортить це.

Довгі лапки в біляка,
Швидко зайчик утіка.
Вуханя вже тут нема,
Заховай зайча, зима!

  м. Бердянськ, 1994

***

Ольга Будугай

Святковий вінок

Нашій Україні, наче тій царівні,
Господь уплітає у віночок цвіт:
Червону калину – у барвінок синій,
Мальви – в чорнобривців пишний оксамит.

Між квітками маку – волошок очиці,
Соняшник, ромашки і Петрів батіг.
Є й найбільша цінність: золото пшениці,
В чебреці духмянім – євшан-оберіг.

Ти надінь, Вкраїно, цей вінок святковий,
В гарну вишиванку, рідна, одягнись.
Бог дарує знову літечка обнову –
Любо з-під віночка сонцю усміхнись!

м. Київ, 25.08.2002, нд.

***


Ольга Будугай

Собачий досвід

Шарко побачив коло хати
Кота чужого, білого.
Помчав за ним, давай ганяти,
Мов навіжений, бігає.

Між дошок в нашому паркані
На волю вискочив Мурко,
Та опинивсь в важкому стані
Завзятий пес-герой Шарко.

Одразу я й не зрозуміла,
Що із собакою моїм.
А кепське трапилось з ним діло:
Погнавшись за котом чужим,

Застряв мій пес між дошок щільно,
Скавчав з ганьби Шарко-товстун,
Бо вибратись йому не вільно.
І зрозумів тоді гавкун,

Що недаремно кажуть люди:
«Сім раз відмір, та раз відріж!»
Як будеш пильним ти усюди –
Собачий збережеш престиж!..

м. Бердянськ, 30.04.2000, нд.

***

Ольга Будугай

Співаночка про мам

Любить свою маму кицю
Кошеня моторне Мицик.
Любить маму волохату
Ведмежатко рудувате.

Мишеня дрібне сіреньке
Своїй матінці раденьке.
Щиро мамі горобчисі
Цвірінчить горобчик в стрісі.

З гребінцем своєї неньки
Бавиться курча жовтеньке.
Цуцик дзявкає маленький –
Береже гавкуню неньку.

Ловить, граючись, зубами
Левеня хвоста у мами.
Ну а я сьогодні зранку
Склала мамі цю співанку!

м. Бердянськ, 1994 

***

Ольга Будугай

Христос воскрес!

«Христос воскрес! Воістину воскрес!
Нам радість світла пролилась з небес!» –
Так все живе про Господа співа.
Дарує щедро Бог свої дива.

Розквітлу землю сонце обійма,
Радіють дітки разом з усіма.
Нехай у душах не встає руїна.
Христос воскрес – воскресне Україна!

м. Бердянськ, 23.04.1995, нд.

***

Ольга Будугай

Щедрий дуб

                    Прадіду Карпові
                 присвячується

До діда-дуба я прийшла
(Міцний він і крислатий),
Багато жолудів знайшла
І понесла до хати.

Майструю з них намисто я,
Нанизую на ниточку.
Спів завела про солов’я,
Про річку та про літечко.

Рівненьке все, а не криве
І ніби відшліфоване.
Намисто я роблю нове,
Зелене, поліроване,

Сам дуб-дідусь його зростив,
Дав онучат своїх мені,
Зелено віти розпустив,
Мов вершник-лицар на коні.

Спасибі, добрий мій дідусь!
В траві багато жолудів.
Своїм намистом поділюсь
Я з подружкою Олею.

м. Бердянськ, 1994