Вы здесь

Щербина Ігор Іванович

(«Сват»)

(03.07.1966–16.02.2015)

 

І. І. Щербина народився 3 липня 1966 року в с. Іваньках Мань­ківського району Черкаської області. У 1987 році закінчив Орджоні­кідзевське вище загальновійськове командне училище, і був на­правлений на службу командиром навчального мотострілецького взводу військової частини (зараз – навчальний центр Сухопутних військ «Десна»). Заочно закінчив Національну академію оборони України. Звільнений у запас у травні 2007 року у званні полковника. Остання його посада – начальник групи розробки військових ста­тутів Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ. Мав статус учасника бойових дій. Брав участь у воєнних конфліктах в Нагірному Карабаху та колишній Югославії. Був поранений. Ка­валер ордена «Червона Зірка».

У 2008–2012 рр. Ігор Іванович працював на ДП «Судномех» Київського суднобудівного-судноремонтного заводу, де пройшов шлях від інженера-технолога до начальника цеху і директора підприємства. З березня до серпень 2014 р. був начальником районного відділу з надзвичайних ситуацій у Якимівській районній держадміністрації. Як кадровий військовий був призваний на службу за мобілізацією у серпні 2014 р. Упродовж кількох місяців очо­лював 3-й механізований батальйон 17-ї окремої гвардійської танкової бригади. Згодом, у листопаді, був заступником командира 40-го окремого мотопіхотного батальйону, колишнього БтрО «Крив­бас». Використовуючи зв’язки серед колишніх колег-офіцерів, він особисто їздив по всій Україні та «вибивав» на військових складах бронемашини для своїх бійців. У грудні прибув до м. Дебальцеве для участі в АТО. Організовував і контролював оборону базового табору, виїжджав на опорні пункти, щоб привезти найнеобхідніше. Своєю присутністю вселяв упевненість. Мав позивний «Сват». У лютому 2015 року очолював загони для «зачистки» житлових кварталів та без­посередньо брав участь у бойових зіткненнях. У січні-лютому 2015 року І. І. Щербина був рекомендований на посаду заступника ко­мандира бригади, яка дислокувалася в Мелітополі. Його хвороби – цукровий діабет та високий тиск, перебування у лікарні – могли об’єктивно вплинути на списання із війська за станом здоров’я.

Попри те 16 лютого І. Щербина з бійцями спецназу пішов на прорив з Дебальцевого на чолі колони вантажівок, які везли десят­ки убитих українських бійців. Його легковик підірвався на фугасі поблизу с. Новогригорівка. Полковник був тяжко поране­ний і виповз з машини. Через інтенсивний вогонь противника спецна­зівці не змогли дістатися підбитої машини і відступили. Тривалий час І. І. Щербина вважався зниклим безвісти. Рідні і товариші сподіва­лися, що він у полоні. 7 березня 2015 року в Дніпропетровському морзі було знайдено його тіло. Дві експертизи ДНК підтвердили висновок. Він був похований 1 липня 2015 року на цивільному цвин­тарі Якимівки. У нього залишилися дружина та донька.

Указом Президента України № 144/2015 від 14.03.2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті дер­жавного суверенітету та територіальної цілісності України, І. І. Щер­бина нагороджений орденом Б. Хмельницького ІІІ ступеня (пос­мертно).

У Якимівському історико-краєзнавчому музеї було відкрито пам’ятний стенд, а в місцевій сільраді – куточок пам’яті, присвяче­ний загиблому в зоні АТО полковнику ЗСУ земляку І. І. Щербині. Для увіковічення пам’яті І. І. Щербини встановлені меморіальні дошки в Іваньківській ЗОШ I–III ступенів на Черкащині, де він нав­чався, на будинку в смт Якимівка, де він мешкав із родиною. На його честь названі вулиці в с. Іванівці та смт Якимівці.

 

Література

  1. Гнедашев, В. Н. И памятью сердце живет : Книга воинской доблести: воины-интернационалисты Акимовского района / В. Н. Гнедашев. — Мелитополь: Изд. дом МГТ, 2016. — Из со­держания: Щербина И. И. (участник боевых действий в На­горном Карабахе, Югославии и АТО (1966–2015). — С. 151.
  2. Хоробрі серця неможливо зупинити: посвята загиблим зем­лякам-запоріжцям, які віддали своє життя за мир та спокій на рідній землі / Вільнян. гімназія «Світоч» Вільнян. райради Запорізької обл., Книжковий медіаклуб Вільнян. гімназії «Світоч»; [авт.-упоряд. О. М. Пєстрікова]. — Запоріжжя : [Кера­міст], 2016. — Із змісту : Щербина І. І. — С. 114.
  3. Україна. Президент. Про відзначення державними нагорода­ми України : Указ від 14 берез. 2015 року № 144 // Офіційний вісник Президента України. — 2015. — 3 квіт. (№ 9). — С. 16. — У т. ч. подполковника Щербину І. І. нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  4. Герої України : [серед інших – полковник Щербина І. І., наго­роджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (пос­мертно) згідно з Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року] // Вклоняємось доземно українському солдату / [Р. Драпак, Н. Ткачук. — 2-ге вид.]. — К. : [Народна армія], 2015. — С. 157.
  5. Гнєдашев, В. Данина пам’яті нашим землякам (до Дня українсь­кого добровольця) / Віктор Гнєдашев // Слово трудівника. — 2017. — 15 берез. (№ 21). — С. 3.
  6. У липні йому б виповнилося 50… // Слово трудівника. — 2016. — 2 лип. (№ 49). — С. 2.
  7. Память героя из Акимовки увековечена в Черкасской облас­ти: [И. Щербина] // МИГ — 2016. — 25 февр. (№ 8). — С. 3.
  8. Дегтярьов, Е. Він був справжнім офіцером: [полковник І. І. Щер­бина] / Едуард Дегтярьов // Слово трудівника. — 2016. — 13 лют. (№ 11). — С. 6.
  9. Відкриття пам’ятного знаку І. Щербині у музеї // Слово тру­дівника. — 2016. — 20 січ. (№ 4). — С. 2
  10. Ордена за погибших вручили женам: [в т. ч. Щербине И.] // МИГ. — 2015. — 27 авг. (№ 35). — С. 3.
  11. Напередодні Дня Незалежності України вшанували пам’ять загиблих в зоні АТО : [нагороджено орденом Богдана Хмель­ницького III ступеня посмертно : Д. Щербака, І. Щербину, А. Гладкова] // Запороз. Січ. — 2015. — 22 серп. (№ 147). — С. 1.
  12. Зелінський, Ю. Вшанували квітами : [керівники області у парку Металургів вшанували пам’ять героїв, які загинули в АТО : родичам загиблих І. Щербини, А. Гладкова, Д. Щербака пере­дані ордени Богдана Хмельницького III ступеня] / Юрій Зе­лінський // Запоріз. правда. — 2015. — 22 серп. (№ 96). — С. 2.
  13. Пам’ять про полковника Щербину увіковічена у меморіально­му куточку // Слово трудівника. — 2015. — 18 лип. (№ 55). — С. 2.
  14. Коновал, В. Якимівці віддали останню шану загиблому земляку / Вадим Коновал // Запоріз. правда. — 2015. — 9 лип. (№ 76–77). — С. 3, 11.
  15. Простились с воином АТО // Наше время плюс. — 2015. — 9 июля (№ 27). — С. 3.
  16. Волков, Д. Гибнут лучшие: [в Акимовке простились с И. Щер­биной] / Дмитрий Волков // Мелитоп. ведомости. — 2015. —  8–14 июля (№ 28). — С. 16.
  17. Акимовский район : [1 июля 2015 года жители пгт Акимовка прощались с полковником И. Щербиной, погибшим в зоне АТО] // Надежда. — 2015. — 8–14 июля (№ 28). — С. 1.
  18. Боевики обстреливали колонну из засады: [в Акимовке про­водили в последний путь полковника И. Щербину] // Индустр. Запорожье. — 2015. — 3 июля (№ 94). — С. 3.
  19. Аблицова, А. В Запорожской области похоронили военного, погибшего на Донбассе / Анна Аблицова // Суббота плюс. — 2015. — 2 июля (№ 27). — С. 17.
  20. Герої не вмирають! // Запоріз. правда. — 2015. — 2 лип. (№ 73–74). — С. 2.
  21. Коваленко, В. Дебальцевський щоденник. Полковник Ігор Щербина / Віктор Коваленко // Слово трудівника. — 2015. — 1 лип. (№ 50). — С. 1.